Науково-дослідна лабораторія NOIRLab опублікувала дивовижне зображення, отримане Камерою темної енергії (DECam). Воно демонструє темну туманність Circinus West, що нагадує калюжку небесного чорнила.

Circinus West є частиною більшої молекулярної хмари, розташованої на відстані близько 2500 світлових років від Землі в сузір’ї Циркуль. Вона простягається на 180 світлових років у діаметрі та має масу, що у 250 тисяч разів перевищує масу Сонця. Такі регіони також називають зоряними колисками. Вони настільки щільні й холодні, що атоми в них з’єднуються один з одним, утворюючи молекули, які потім слугують будівельним матеріалом для зір і екзопланет, які формуються.
Деякі з молекулярних хмар, на кшталт Circinus West, настільки щільні, що видиме світло не може пройти крізь них. Тому їх і називають темними туманностями. Ми можемо побачити їх тільки завдяки нечіткому силуету на тлі видимого світла віддаленіших об’єктів.
Туманність Circinus West відома тим, що в ній розташовані десятки молодих зоряних об’єктів — зір, що перебувають на ранній стадії розвитку. Попри те, що вони оповиті щільним газом і пилом, ці протозорі дають про себе знати. При збільшенні масштабу можна помітити різні ознаки їхньої присутності.

Однією з таких ознак є рідкісні осередки світла, що пробиваються крізь каламутні хмари. Це світло виходить від зір, що активно формуються, а порожнини навколо них вирізані молекулярними потоками — потужними струменями речовини, що викидаються з протозір. Ці енергійні потоки астрономам знайти набагато легше, ніж самі зорі, і вони є потужним інструментом для вивчення зоряних ясел.
Багато яскравих плям у темних хмарах вказують на розташування молодих зір, які викинули речовину, що їх оточує. У центральному чорному шлейфі Circinus West видно численні джерела випромінювань — регіон, відомий як область Cir-MMS, яка слабо нагадує витягнуту вниз руку з довгими тіньовими пальцями. Поблизу центру цієї області випромінювання новонародженої зорі вирізає порожнину всередині непрозорої хмари. А в крайньому лівому кутку центральної хмари ще одна зоря оголошує про своє народження спалахом світла.

Ще одна ознака зореутворення, якої не бракує в Circinus West — об’єкти Гербіга — Аро. На знімку DECam їх можна впізнати як червоні світні плями, що зазвичай зустрічаються поблизу новонароджених зір. Вони утворюються, коли викинутий зорями газ, що швидко рухається, стикається з повільнішим газом у навколишньому міжзоряному середовищі. Астрономи виявили в Circinus West багато об’єктів Гербіга — Аро, що виділяються на тлі темних хмар.
Для астрономів Circinus West є природною лабораторією. Його вивчення дає цінні відомості про процес зореутворення, а також показує, як молоді зорі впливають на своє оточення. Взаємодії, що відбуваються там, можуть навіть нагадувати умови, в яких формувалася Сонячна система. Це дозволяє зазирнути в процеси, які призвели до нашої появи у Всесвіті.
За матеріалами NOIRLab