Вже багато десятиліть астрономи припускали, що хмари у верхніх шарах атмосфери Венери, де умови значно сприятливіші за спеку біля її поверхні, можуть містити мікроорганізми. Нещодавно вчені отримали у своє розпорядження важливе свідчення, що підтверджує таку можливість. Вони виявили в атмосфері «Ранкової зорі» молекули фосфіну.
Фосфін PH₃ – це з’єднання водню та фосфору. Його сліди були вперше виявлені у спектрах, отриманих за допомогою радіотелескопа Джеймса Клерка Максвелла (JCMT), який встановлено у Східно-Азіатській обсерваторії на Гавайських островах. На підтвердження відкриття астрономи залучили 45 антен комплексу радіотелескопів ALMA. Він показав, що в атмосфері Венери справді міститься фосфін. Його концентрація невелика – близько двадцяти молекул на мільярд. Але це не применшує важливості знахідки. Річ у тім, що на Землі цей газ утворюється виключно в ході виробничих процесів або в результаті життєдіяльності мікробів у позбавлених кисню середовищах.
Надалі вчені провели розрахунки, щоб зрозуміти, чи можуть така кількості фосфіну утворитися внаслідок природних небіологічних процесів. Серед альтернативних джерел цієї сполуки розглядалися вулканічні виверження, а також реакції, що протікають при розрядах блискавок та під впливом сонячного світла. Але жодна з цих гіпотез не дозволила навіть наблизитись до отриманих експериментальних даних. Відомі небіологічні джерела виявилися здатні зробити не більше однієї десятитисячної частки кількості фосфіну.
Розрахунки показали, що для того, щоб створити концентрацію фосфіну на Венері, що спостерігається, земні організми повинні були б використовувати приблизно 10% своєї максимальної «виробничої потужності». Як відомо, на Землі мікроби витягують фосфати з мінералів або біологічного матеріалу, відновлюють його до фосфору, додають до нього водень і, нарешті, виділяють фосфін. Будь-які венеріанські організми, ймовірно, дуже відрізнятимуться від земних, але й вони теж могли б бути джерелом цього газу в атмосфері сусідньої планети.
За словами дослідників, хоч відкриття фосфіну у хмарах Венери й стало абсолютно несподіваним, проте вони цілком упевнені в точності результатів. Водночас вчені визнають, що самого по собі фосфіну недостатньо для підтвердження присутності життя на «Ранковій зорі». Попри те, що у верхніх шарах її атмосфери й тримається дуже комфортна за земними мірками температура в районі 30 ° C, знамениті венеріанські хмари складаються з неймовірно концентрованої (близько 90%) сірчаної кислоти. Для будь-яких відомих мікробів вижити в такому середовищі було б надзвичайно важким завданням.
Тому астрономи мають намір продовжити спостереження венеріанської атмосфери, сподіваючись зрозуміти, як саме в ній утворюється фосфін. Також відкриття може сприяти поверненню інтересу до другої планети з боку космічних агенцій. Відомо, що у NASA, ISRO та «Роскосмосу» є розроблені проєкти нових місій до Венери. Нещодавня знахідка, напевно, стане вагомим аргументом на користь їх реалізації.
За матеріалами: https://www.eso.org
