Астрономи виявили небачені раніше типи гірських порід у рештках інопланетних світів, знищених своїми померлими зорями. Вчених здивував їхній незвичайний склад із суміші мінералів, які не зустрічаються у Сонячній системі. Дослідження показують, що подібні екзопланети були сформовані зі значно ширшого набору матеріалів, ніж вважалося раніше, повідомляє NOIRLAB.
У новому дослідженні астрономи розглянули 23 білих карлики, що розташовані у межах 650 світлових років від Сонця. Коли ці зорі помирали, вони знищили свої орбітальні екзопланети. Фактично білі карлики містять у своєму складі рештки зі знищених ними чужих світів. Дослідники проаналізували співвідношення різних елементів в атмосфері білих карликів, вивчивши спектр їхнього випромінюваного світла. Потім вони вирахували найімовірніший склад мінералів, який зустрічався на колись живих екзопланетах.
Дослідники виявили, що лише один із білих карликів містив рештки екзопланет із геологічною будовою, аналогічною земній. Серед решти мертвих світил виявлено останки екзопланет, які складалися з порід, які ніколи не зустрічалися ні на нашій планеті, ні в Сонячній системі загалом. Це суперечить колишнім припущенням про те, що екзопланети будуть схожі на ті, що є у нашій системі.
Навіть більше, породи настільки відрізнялися від відомих науці, що дослідникам довелося придумати нові назви для їхньої класифікації.
«На Землі гірські породи, що зустрічаються в мантії, складаються в основному з трьох мінералів: олівіну, ортопіроксену та клінопіроксену. Виявлені мінерали на залишках екзопланет складалися з різних сумішей багатого на магній периклазу та кварцу, який є кристалічним мінералом, що складається з кремнезему. Ці мінерали настільки відрізняються від тих, які зустрічаються на інших внутрішніх планетах Сонячної системи, що не існує навіть назв для них, включаючи «кварцові піроксеніти» та «периклазові дуніти», — пояснює геолог із Каліфорнійського державного університету Кейт Путирка.
Нагадаємо, що вчені раніше знайшли екзопланету, яка пережила смерть своєї зорі. Що дивно, адже найчастіше таким планетам не вдається вижити внаслідок загибелі материнської зорі, й вони розсипаються на друзки.
