NASA опублікувала, зроблений телескопом James Webb (JWST), дивовижний портрет скупчення міжзоряного пилу та газу. Воно відоме під назвою Стовпи Творіння.
Що таке Стовпи Творіння?
Стовпи Творіння є скупченням міжзоряного газу і пилу в туманності Орел, розташованих на відстані приблизно 6500 світлових років від Сонця. Вперше вони були сфотографовані 1995 року телескопом Hubble. Знімок миттєво завоював популярність і нині вважається одним із найзначніших зображень, отриманих орбітальною обсерваторією. У наступні роки Hubble кілька разів повертався до Стовпів Творіння, зробивши ще більш детальні портрети.
Стовпи Творіння здебільшого складаються з холодного молекулярного водню та пилу. Вони утворилися під впливом потужного випромінювання кількох новонароджених зір, що розсіяли центральну частину туманності Орел і ділянку з боку Землі. Завдяки цьому ми отримали унікальну можливість заглянути всередину регіону, де прямо зараз утворюються згущення, з яких у майбутньому можуть сформуватися нові зорі.
Разом з тим, на думку деяких учених, насправді Стовпи Творіння вже припинили своє існування. Цей висновок заснований на знімках телескопа Spitzer, що недавно припинив свою роботу, якому вдалося ідентифікувати «бульбашку», яка складається з гарячого газу, що швидко розширюється. Згідно з деякими припущеннями, це може бути ударна хвиля від наднової, яка вибухнула кілька тисяч років тому. У такому разі вона вже мала досягти Стовпів і знищити їх. Просто з урахуванням відстані світло від цієї події ще не встигло дійти до Землі.
Стовпи Творіння очима телескопа James Webb
Завдяки своїм технічним можливостям, телескоп James Webb має здатність проникати крізь пилову завісу і знімати небачені раніше подробиці внутрішньої будови туманностей та регіонів активного зореутворення. Не дивно, що NASA залучила його для знімання Стовпів Творіння.
Зображення JWST було отримане у ближньому інфрачервоному діапазоні. На ньому можна побачити низку нещодавно сформованих зір, які можна впізнати за їх характерним яскраво-червоним кольором. Коли всередині газопилових скупчень утворюються згустки речовини з достатньою масою, вони починають стискатися під дією власної гравітації, повільно нагріваються та зрештою утворюють нові світила.
Також можна звернути увагу на хвилясті лінії, що нагадують лаву, по краях деяких Стовпів. Це джети, викинуті зорями, які все ще формуються (їхній вік становить всього кілька сотень тисяч років) та оточені протопланетними дисками. Коли джети стикаються з навколишньою речовиною, відбувається утворення ударних хвиль, що чимось нагадують слід від човна, який рухається у воді. Багряне світіння походить від молекул водню, що утворюються під час цього процесу. Воно особливо характерне для другого та третього Стовпа, які буквально пульсують активністю.
Варто зазначити, що хоч інфрачервоний зір і допомагає JWST проникати крізь пилову завісу, на знімку не можна побачити далекі галактики. Щільність газу та пилу в центрі Чумацького Шляху настільки висока, що блокує наш погляд на глибший Всесвіт.
За матеріалами https://www.nasa.gov
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
