Це прекрасне зображення, отримане фото-амбасадором Європейської Південної обсерваторії (ESO) Петром Горалеком (Petr Horálek), допомагає зрозуміти, чому сучасні телескопи зазвичай розміщують у віддалених, найчастіше пустельних і негостинних куточках світу. На знімку показано небо над обсерваторією Ла Сілья в Чилі. Вона розташована на висоті 2400 м над рівнем моря на вершині однойменної гори.
Ла Сілья розташована в південній частині пустелі Атакама — одного з найбільш посушливих регіонів Землі. Протягом практично всього року небо над обсерваторією кришталево прозоре без будь-якої хмарності. Ще один важливий фактор, що вплинув на вибір цього місця астрономами — віддаленість від цивілізації: поруч із ним відсутні джерела світлового забруднення.
Знімок зазнав спеціальної цифрової обробки, щоб на нього помістилося якомога більше неба. Тому доріжки, що ведуть до 3,58-метрового телескопа NTT (зліва) і до 3,6-метрового телескопа (праворуч) мають спотворений вигляд. Смуга Чумацького Шляху схожа на дугу, що простягнулася від обрію до обрію.
У небі над Ла Сілья видно рожево-червоні утворення, що нагадують феєрверки. Це емісійні туманності — скупчення газу, що світиться під дією випромінювання прилеглих зір. Праворуч від смуги Чумацького Шляху можна побачити Магелланові Хмари — дві сусідні карликові галактики. Зліва над обрієм здіймається блідий стовп зодіакального світла, зумовленого розсіюванням сонячних променів на скупченнях пилових частинок поблизу площини екліптики. Ще одна «кольорова» область у центрі кадру (цього разу зеленувата) — світіння нічного неба. Це явище породжується різноманітними фізичними процесами у верхніх шарах земної атмосфери.
За матеріалами https://www.eso.org