Астрономи знайшли «близнюка» Сонця

Більшість світил Чумацького Шляху народилися в гігантських газово-пилових хмарах, які також називаються «зоряними яслами». На певному етапі свого існування такі хмари починають ущільнюватися під дією гравітаційної нестійкості та ділитися на все більш дрібні згустки, що стають зародками майбутніх зоряних систем.

Один із регіонів активного зореутворення Чумацького Шляху. Джерело: NASA/ESA та Hubble Heritage Team (AURA/STScI)/HEIC

У астрономів немає підстав вважати, що Сонце є винятком із цього правила. Швидше за все, одразу після народження наша зоря входила до складу скупчення, що складається з кількох тисяч аналогічних молодих світил. Згодом воно розпалося, і його «жителі» розвіялися по всьому Чумацькому Шляху.

Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн

До товару

За останні роки відразу кілька команд астрономів поставили за мету розшукати цих зниклих «родичів» Сонця, щоб краще зрозуміти, де саме в Галактиці та за яких умов сформувалася наша зоря. Одна з цих груп нещодавно прозвітувала про успіх. Дослідники зуміли знайти об’єкт, який можна назвати «близнюком» Сонця.

Зоряне скупчення ESO/H. Sana, що містить кілька тисяч молодих зір. Швидше за все, наше Сонце колись було в аналогічному скупченні. Джерело: ESO/H. Sana

Спочатку астрономи проаналізували дані про спектри 230 тис. зір, зібрані у межах проєкту AMBRE. Він належить до галузі так званої «галактичної археології». Основне завдання цього проєкту полягає у визначенні параметрів зоряних атмосфер, спектри яких були отримані за допомогою спектрографів, встановлених на телескопах Європейської Південної обсерваторії.

Після цього вчені порівняли дані AMBRE із результатами астрометричних спостережень, виконаних космічним телескопом Gaia. В результаті їм вдалося ідентифікувати зорю, чий вік та хімічний склад дуже близькі до сонячних. Це говорить про те, що вона могла сформуватися в тому самому «материнському» скупченні. Зоря відома під позначенням HD 186302. Цікаво, що крім подібного віку та хімічного складу обидва світила належать до одного й того ж спектрального класу (жовтий карлик).

Сонце. Джерело: SDO/NASA

HD 186302 може бути потенційним кандидатом для пошуку позаземного життя. У присвяченому відкриттю пресрелізі, астрономи з обережністю згадали один з різновидів гіпотези панспермії, згідно з якою життя може поширюватися між екзопланетами у зоряних скупченнях.

За матеріалами http://www.iastro.pt

Новини інших медіа
Чому прощальний знімок Voyager 1 актуальніший сьогодні, ніж 36 років тому
Спілкування з Марсом робить Землю помітною для іншопланетян
Версію про сфери Дайсона біля двох зір остаточно відхилили
В очікуванні відкриттів: обсерваторію Nancy Grace Roman підготували до старту
Фізики вперше відтворили в лабораторії режим течії зоряних надр
Теплова аномалія виявлена під південним полюсом Марса
Краса у рентгені: NASA опублікувала 16 унікальних світлин еволюції галактик
З іншого боку Великого вибуху виявили симетричний Антивсесвіт
Як космічні камені стають метеоритами в атмосфері Землі?
Розрахунки пояснили давню загадку галактичних ядер