Наразі астрономи відкрили вже понад 4 тис. екзопланет. 96% з них значно більші за нашу Землю і за розміром їх можна порівняти з такими об’єктами, як Нептун та Юпітер. Проте цей відсоток навряд чи зображає справжнє співвідношення розмірів супутників інших зір. Просто астрономам набагато простіше знаходити великі газові гіганти, ніж невеликі кам’янисті тіла.
Проблеми виявлення землеподібних екзопланет пов’язані, як з технічними обмеженнями чинних телескопів, так і з методами обробки даних. Чим менше об’єкт — тим незначніше зниження блиску зорі під час його транзиту, і тим складніше відрізнити цю подію від коливань яскравості, викликаних іншими причинами, і навіть різних шумів.
Команда астрономів з Інституту досліджень Сонячної системи ім. Макса Планка спробувала вдосконалити методику пошуку екзопланет. Для цього вчені розробили новий, точніший алгоритм аналізу змін видимого блиску світил. Далі вони використовували його для обробки даних телескопа Kepler.
Щоб перевірити алгоритм, астрономи вибрали 517 зір, у кожної з яких Kepler виявив щонайменше одну підтверджену екзопланету. Під час повторного аналізу їм вдалося виявити 18 «пропущених» світів. Найменший з них на 30% менший за Землю, найбільший — приблизно вдвічі більше за нашу планету.
Орбіти багатьох, знову відкритих, екзопланет проходять на меншій відстані від батьківських зір, ніж орбіти вже відомих компаньйонів. Температури їхніх поверхонь лежать в діапазоні від 100 до 1000°C. Виняток становить лише один світ, що обертається в зоні населеності червоного карлика — теоретично, на його поверхні може існувати вода в рідкому вигляді.
За словами дослідників, у майбутньому, вони збираються використовувати новий алгоритм для перевірки всього архіву спостережень телескопа Kepler. На їхню думку, це дозволить виявити ще близько сотні «пропущених» землеподібних екзопланет.
За матеріалами https://phys.org