Під час корональних викидів маси (КВМ) Сонце скидає в навколишній простір мільярди тонн намагніченої плазми. Коли такі потужні потоки заряджених частинок досягають Землі, вони провокують геомагнітні бурі, здатні виводити з ладу супутники, порушувати радіозв’язок, руйнувати енергомережі та наражати астронавтів на смертельні дози радіації.
Прогнозувати ці викиди та їхній подальший рух надзвичайно складно. Традиційно астрономи аналізують сонячні спалахи з точки зору Землі, припускаючи, що КВМ поширюються у формі симетричної бульбашки. Проте нове дослідження з Університету Джонса Гопкінса, опубліковане в журналі Science Advances, доводить: небезпечна частина викиду може залишатися повністю невидимою для спостережень з нашої планети.
Випадкове відкриття на шляху до Юпітера
У грудні 2024 року космічний апарат NASA Europa Clipper прямував до Юпітера та проводив планову калібрувальну перевірку своїх наукових приладів. Під час цих вимірювань апарат зафіксував аномалію: сонячний вітер навколо нього виявився значно гарячішим і розрідженішим, ніж передбачали моделі.
Провівши аналіз, науковці встановили, що апарат зіткнувся з наслідками КВМ, який стався на Сонці кількома днями раніше. На той момент у внутрішній частині Сонячної системи вдало розташувалася рекордно щільна група з 17 космічних апаратів. Об’єднавши дані всієї цієї мережі разом із вимірюваннями Europa Clipper, науковці вперше змогли повністю відтворити реальну, асиметричну форму сонячного викиду.
Загроза для експедицій
З боку Землі здавалося, що основна маса сонячної плазми проходить осторонь і не становить загрози. Однак апарат NASA STEREO-A, який спостерігав за подією збоку, виявив окремий асиметричний компонент викиду, що рухався з більшою швидкістю безпосередньо в бік Землі. Ця ділянка залишалася повністю непоміченою для прямих ліній огляду з нашої планети. Якби на шляху цього прихованого потоку опинився екіпаж пілотованої місії, то отримав би смертельні дози радіації.
Науковці наголошують, що міжпланетні дослідницькі місії, які перебувають у транзиті, мають стати постійним доповненням до спеціалізованих супутників космічної погоди. Використання дослідницьких апаратів як мережі раннього сповіщення дозволить закрити «сліпі зони» наземної астрономії. У міру того як людство планує триваліші експедиції у глибокий космос, здатність часово виявляти такі приховані компоненти КВМ стане вирішальним фактором збереження життів майбутніх дослідників.
Раніше ми пояснювали, що таке магнітна буря простими словами.
За матеріалами phys.org
