Великі галактики зазвичай мають дуже насичену історію. За мільярди років вони неодноразово зіштовхувалися і зливалися зі своїми сусідами, завдяки чому поступово набули свого нинішнього вигляду.
Чумацький шлях не є винятком. Вивчаючи орбіти та хімічний склад його зірок, астрономи часто знаходять «релікти» — світила, які спочатку входили до складу інших галактик. Так, під час недавнього аналізу даних, зібраних телескопом Gaia, дослідники з Гронінгенського університету виявили кілька відокремлених груп зірок у галактичному гало. Очевидно, це залишки кількох карликових галактик, які колись були поглинені нашою.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
До товару
Однак це було лише початком. Провівши додатковий аналіз даних Gaia, вчені виявили близько 30 тис. зірок, пов’язаних із якоюсь великою структурою. Вивчивши їх розподіл, швидкості та хімічний склад, астрономи дійшли висновку, що ці об’єкти є «прибульцями». Всі вони спочатку входили до складу галактики, що зіткнулася з Чумацьким Шляхом приблизно 10 млрд років тому. Їй надали назву «Гайя-Енцелад» (Gaia-Enceladus).
За своїм розміром ця зоряна система була порівнянна з однією з Магелланових Хмар — двох карликових галактик, які вважаються супутниками Чумацького Шляху та які містять приблизно на порядок менше зірок. Проте треба враховувати, що 10 млрд років тому і наша Галактика була значно меншою, ніж зараз. За оцінками астрономів, тоді співвідношення мас Чумацького Шляху та Гайя-Енцелад становило 4:1.
Очевидно, що зіткнення з таким великим «зоряним островом» мало великий вплив на нашу Галактику. Воно сформувало основну частину внутрішнього гало і спричинило потовщення її диска. Фактично поглинання Гайя-Енцелад визначило всю подальшу історію Чумацького Шляху і запустило ланцюжок подій, що зрештою призвели до появи Сонячної системи.
За матеріалами: https://www.esa.int
