Міжнародна група астрономів вивчила ультрагарячий юпітер HAT-P-70 b і виміряла швидкість вітру в його атмосфері. Вона становить 18 тисяч км/год.
Гарячими юпітерами називають газові гіганти, чиї орбіти проходять на зовсім невеликій відстані від своїх батьківських зір. Атмосфери таких світів розігріті до екстремальних температур. При цьому вони знаходяться в приливному захопленні, тобто вона завжди звернена до своєї зорі однією й тією ж стороною.
HAT-P-70 b є одним з найбільш екстремальних відомих нам гарячих юпітерів. Екзопланета обертається навколо світила спектрального класу А. Вона розташована так близько до зорі, що її період обертання становить 2,7 земних діб, а температура — близько 2300° С. HAT-P-70 b також дуже «пухка» екзопланета: її радіус майже у два рази перевищує радіус Юпітера.
Щоб зазирнути в атмосферу HAT-P-70 b, дослідники скористалися новим спектрографом GHOST, встановленим на телескопі Gemini South. Йому вдалося відстежити сигнатури іонізованого кальцію — газоподібної та високоенергетичної форми кальцію, яка може існувати лише в умовах неймовірно сильного нагрівання. Астрономи виявили, що сигнал кальцію поширюється на десятки тисяч кілометрів у верхні шари атмосфери. Але що важливіше, неймовірна чутливість GHOST дозволила їм простежити, як змінюється поглинання кальцію з ранкової до вечірньої сторони планети.
На підставі цих спостережень команда визначила, що на HAT-P-70 b дмуть потужні вітри, які спрямовуються з палючої денної сторони в більш прохолодну нічну зі швидкістю до 18 000 кілометрів на годину. Крім того, дані GHOST допомогли уточнити масу екзопланети, показавши, що вона, швидше за все, набагато легша, ніж вважалося раніше. Це є важливим параметром для майбутніх порівнянь атмосфер надгарячих юпітерів.
Раніше ми розповідали, що астрономи поставили під сумнів виявлення ознак життя на планеті K2-18b.
За матеріалами NOIRLab
