На нічному небі України ми можемо побачити чимало зір. Одні з них видно ввечері, інші — вранці, а якісь — усю ніч, і в них досить легко загубитися. Це розповідь про дванадцять найяскравіших світил, які прикрашають безхмарні осінні ночі в наших широтах.
Дивлюсь я на небо
У міру того, як осінь рухається в бік зими, темна частина доби стає дедалі довшою. Водночас небо все ще буває достатньо чистим, аби побачити на ньому зорі, й можна розгубитися — настільки їх багато!
Для того, аби хоч трохи орієнтуватись у світилах, треба знати хоча б найяскравіші з них. Але й тут не все так просто. Земля обертається, тому протягом ночі зорі «мандрують» небом. Деякі з них видно ввечері, деякі — зранку, а ще якісь — цілу ніч.
Яскравість зорі ще не означає, що вона розташована поруч із нами. Просто світність деяких із них може у тисячі разів перевищувати сонячну. Такі об’єкти добре видно з відстаней у сотні світлових років. Ось перелік найяскравіших світил, які можна буде побачити саме на нашому нічному небі у найближчі два тижні.
1. Сіріус
Сіріус, або α Великого Пса — найяскравіша зоря не лише української осені, а й усього зоряного неба Землі. Аби побачити її у найближчі два тижні з території України, необхідно встати рано-вранці, оскільки вона сходитиме після першої години ночі на південному сході й до світанку рухатиметься вздовж горизонту, повільно підіймаючись.
Сіріус — найближча до Сонця зоря, яку можна побачити на українському небі неозброєним оком. Відстань до нього складає 8,6 світлових років. Це відносно молоде світило (його вік оцінюють у 200–300 млн років) із масою приблизно вдвічі більшою за сонячну і температурою поверхні 9940 K. А ще воно має супутник — білий карлик, який із Землі можна розгледіти лише за допомогою потужних телескопів.
2. Арктур
Арктур, або ж α Волопаса, навпаки, восени видно лише ввечері. Його можна спробувати «впіймати» над західною частиною горизонту відразу після того, як за ним сховається Сонце. Однак робити це треба швидко, оскільки вже близько 21:00 зоря теж сховається за горизонтом.
Арктур є старим світилом, яке перебуває від нас на відстані 36,7 світлових років. Його маса на 30% більша за сонячну, а вік складає 7,1 млрд років. Через це він уже почав перетворюватися на помаранчевий гігант. Його радіус у 25 разів більше, ніж відповідний показник Сонця.
3. Вега
Вега, або ж α Ліри — яскрава біла зоря, яку восени видно майже всю ніч, лише о 2–3 годині (в залежності від широти) вона ховається за обрієм. Після заходу Сонця її можна побачити точно на заході досить високо над горизонтом. Протягом ночі вона повільно зсувається на північ, одночасно знижуючись.
Відстань до Веги складає 25,3 світлових років. Це достатньо молода зоря. Її вік складає 450 млн років, а світність приблизно в 40 разів більша за сонячну. Цікаво, що вона надзвичайно швидко обертається — «доба» на ній триває лише 17 годин. Внаслідок цього її екваторіальний радіус на 20% більше полярного, тобто вона помітно сплюснута.
4. Капелла
Всю ніч добре видно Капеллу, або ж α Візничого. Після заходу Сонця цю яскраву жовту зорю можна знайти над північно-східною частиною горизонту. Десь до середини ночі вона повільно рухається на схід, одночасно підіймаючись, а близько третьої години ночі опиняється майже в зеніті, після чого до самого світанку повільно опускається на захід. З усіх яскравих зір саме ця розташована найближче до північного полюса небесної сфери (схилення +46°), тому для місцевостей північніше 44-ї широти вона не ховається за обрієм.
Насправді Капелла — це пара гігантських жовтих зір, кожна з яких у 2,5 раза більша за Сонце й має світність, що в 77–78 перевищує сонячну. Обертаються вони навколо спільного центру мас на відстані всього 100 млн км, що складає 2/3 середнього радіуса земної орбіти. Цю систему відділяє від нас 42 світлових роки.
5. Рігель
Щоб побачити Рігель (β Оріона), доведеться зачекати середини ночі. Ця яскрава блакитна зоря з’являється над східним горизонтом після 23:00. Решту ночі вона повільно підіймається над ним, зсуваючись спочатку на південь, а потім — на південний захід.
Рігель — блакитний супергігант. Його маса перевищує сонячну у 18 разів, радіус — у 79, а світність — у 12 тис. разів. Він не є найяскравішою зорею нашого неба лише через те, що віддалений від нас на 860 світлових років.
Цікаво, що Рігель має достатньо складну систему супутників. Дві блакитні зорі з масами у 3,8 та 2,9 сонячних обертаються одна навколо одної з періодом кілька днів. Разом ця пара обертається навколо спільного центру мас із третьою блакитною зорею масою близько 4 сонячних. А вже всі разом вони обертаються навколо головного гіганта з періодом приблизно 24 тис. років.
6. Проціон
Проціон — α Малого Пса — на осінньому небі України з’являється приблизно опівночі на сході й до ранку рухається на південь, поступово підіймаючись. Відстань до цієї зорі складає 12 світлових років.
У цілому Проціон дуже схожий на Сіріус, однак помітно старший за нього — його вік складає 1,7 млрд років. Маса зорі у 1,5 раза перевищує сонячну, а її радіус на 86% більший, ніж у нашого світила. Вона також має супутник — білий карлик із масою близько 60% сонячної, що робить оберт навколо головного компонента системи за 41 рік.
7. Бетельгейзе
Бетельгейзе, або ж α Оріона, є частиною того ж сузір’я, що і Рігель. Ця червона зоря розташована вище й лівіше за нього та сходить приблизно тоді ж. Протягом усієї ночі вони разом неспішно рухаються небом.
Бетельгейзе — червоний надгігант, що перебуває на останніх стадіях своєї еволюції. Його маса у 16–19 разів більша за сонячну, а за розміром він перевищує наше світило у 760 разів, тобто це найбільший об’єкт серед усіх перелічених. За досить короткий за космічними мірками час ця зоря має вибухнути як наднова. Зараз же вона переважно відома своєю змінністю. В останні роки вона то тьмянішає, то стає яскравішою. Щодо того, чим це викликано, вчені вже висунули чимало різних припущень.
8. Альтаїр
Альтаїр, або ж α Орла — ще одна біла зоря, яку добре видно у першій половині ночі. Одразу після заходу Сонця вона перебуває практично в кульмінації, нижче Веги. Потім вона поступово зсувається на захід, одночасно опускаючись нижче до горизонту, за яким ховається після першої години ночі.
Альтаїр схожий на Вегу. Це теж молода гаряча зоря, маса та радіус якої у 1,7 раза більші, ніж у Сонця. Так само, як α Ліри, найяскравіше світило сузір’я Орла має високу швидкість обертання навколо власної осі, тому зблизька має бути трохи роздутим по екватору. Відстань до нього становить 16,7 світлових років.
9. Альдебаран
Альдебаран, або ж α Тільця — наступна за видимим блиском зоря на українському небі й найяскравіше світило зодіакального поясу. Зараз його можна спостерігати практично всю ніч. Він підіймається над північно-східним горизонтом після восьмої вечора, приблизно о третій ночі проходить кульмінацію на півдні, а ближче до ранку починає зсуватися до заходу.
Альдебаран — ще один червоний гігант, нехай і не такий величезний, як Бетельгейзе. Його маса у 2,5 раза більша за сонячну, але за радіусом він перевищує наше світило у 44 рази. Очікується, що в наступні 2 млрд років він скине свою оболонку та перетвориться на білий карлик. Відстань до нього в нашу епоху складає 65 світлових років, однак 300 тис. років тому вона була приблизно утричі меншою, завдяки чому Альдебаран був найяскравішою з усіх «нерухомих» зір земного неба.
10. Антарес
Антарес, або ж α Скорпіона, в наших широтах ніколи не підіймається високо над обрієм, більшу частину часу перебуваючи над його південною частиною. Восени цю червону зорю можна побачити тільки ввечері, причому вже у листопаді вона сідатиме менш ніж за годину після заходу Сонця, а в кінці місяця остаточно сховається в його променях.
Насправді Антарес — це пара зір. Одна з них являє собою червоний гігант масою приблизно у 12 разів більше за сонячну. Його компаньйон — гаряча блакитна зоря, приблизно вдесятеро масивніша за наше світило. Обидві зорі дуже молоді. Їхній вік складає лише 15 млн років, тож відносно нещодавно обидві вони були блакитними. Але вже за кілька десятків мільйонів років і другий компонент, «спаливши» своє водневе термоядерне паливо, стане червоним гігантом, а потім ця пара перетвориться на чорні діри чи нейтронні зорі.
11–12. Кастор і Поллукс
Кастор і Поллукс — α та β Близнюків, найяскравіші зорі цього сузір’я. На осінньому небі України вони з’являються разом після 22-ї години. З-за обрію вони підіймаються на південному сході, а перед світанком їх можна побачити вже на північному сході, причому достатньо високо.
Хоча з Землі здається, що два «зоряних близнюки» розташовані близько, насправді вони достатньо сильно відрізняються та перебувають на значній відстані один від одного. Від Поллукса до Сонячної системи світло летить 34 роки. Ця зоря майже у півтора раза важча за Сонце і має у 9 разів більший радіус. Навколо неї обертається планета — газовий гігант, удвічі більший за Юпітер.
Кастор відділяє від нас 50 світлових років. Це восьмикратна зоряна система, головним компонентом якої є біла зоря масою приблизно у 2,6 сонячних. Навколо неї обертається аж 7 світил-супутників: ще одна біла зоря, жовта, три червоних і один коричневий карлик.
Інші зорі на небі
Насправді це не всі найяскравіші зорі українського неба. У наведеному вище переліку бракує Спіки (α Діви), яку видно в інші пори року — зараз поблизу неї рухається Сонце. Крім того, восени на небі можна побачити чимало менш яскравих зір, які заслуговують на те, аби їх згадали.
Наприклад, практично всю ніч видно Денеб (α Лебедя). Увечері він перебуває прямо над головою і разом із Вегою й Альтаїром утворює так званий літньо-осінній трикутник. Ще одну яскраву зорю — Фомальгаут (α Південної Риби) — можна побачити у першій половині ночі над південним обрієм.
Серед семи зір «ковша» Великої Ведмедиці три належать до 50 найяскравіших на земному небі. Це Аліот і Алькаїд (дві зорі «держака») та Дубхе — крайня зоря «ковша». Не варто забувати й про α Малої Ведмедиці — Полярну зорю. Ці два сузір’я можна побачити у північній частині небосхилу.
А в другій половині ночі на небі з’являється цілий розсип яскравих зір. Алнітак, Алнілам і Мінтака утворюють «пояс Оріона». Їх легко знайти на небі, бо вони вишикувались у пряму лінію точно між Рігелем і Бетельгейзе. Перекошений «пісочний годинник» сузір’я доповнюють зорі Белатрікс і Саіф.
Трохи пізніше Кастора з Полуксом сходить Альхена — третя за яскравістю зоря сузір’я Близнюків. Знайти її можна між цією парою та Бетельгейзе. А практично перед самим світанком на небі з’являється Регул — α Лева. Він сходить майже точно на сході. За ним виходить Венера, а потім — Сонце.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
