12 листопада 2014 року європейський космічний апарат Rosetta скинув спусковий модуль Philae на поверхню комети Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov-Gerasimenko). На жаль, операція пройшла не зовсім так, як планувалося. Через відмову гарпунів і гальмівного двигуна Philae двічі відскочив від кометного ядра, поки остаточно не впав у щілину та потрапив у тінь прямовисної скелі. В результаті зонд не зміг використовувати сонячні панелі і заряджати свої бортові батареї, що серйозно обмежило час його наукової місії.
Команда вчених з ESA звернула увагу на те, що дані, зібрані інструментами Philae на момент другого відскоку від комети, майже не досліджені. Але ж тоді зонд провів майже дві хвилини біля її поверхні, чотири рази торкався валунів, а штанга його магнітометра навіть проникла у верхній шар ядра, заглибившись у нього майже на чверть метра. Пізніше відмітина від неї була ідентифікована на знімках, зроблених космічним апаратом Rosetta.
Проаналізувавши зібрані дані, дослідники дійшли висновку, що в момент другого відскоку зонд зміг викрити шар древнього льоду, який, схоже, залишався недоторканим з моменту утворення комети 4,5 мільярдів років тому. Аналіз показав, що він змішаний із темною речовиною, багатою органічними молекулами. Відношення маси цієї речовини до маси льоду становить 2,3 до 1.
Виявилося також, що знайдений древній лід має дуже низьку міцність — менше, ніж у свіжоспадлого снігу. Це дозволило оцінити ступінь пористості валунів на поверхні ядра комети. Вона складає близько 75%, що узгоджується з оцінками для всієї комети Чурюмова-Герасименко. На думку вчених, ці дані повинні допомогти у підготовці нових автоматичних місій, метою яких стане посадка на комету і взяття зразків її речовини.
За матеріалами: http://www.esa.int
