Космічний бізнес не стоїть на місці. У майбутньому телекомунікації та спостереження за Землею майже напевно перестануть бути найприбутковішими його галузями. Їх може випередити видобування корисних копалин і виготовлення на орбіті найрізноманітнішої продукції — від людських органів до космічних кораблів.
Космічне шахтарство
У першій частині статті ми розповідали про те, наскільки прибутковими є супутниковий зв’язок і фотографування поверхні нашої планети. Однак усе це — бізнес, який прямо пов’язаний із обслуговуванням потреб споживачів на Землі. А уява вже малює товари, вироблені за її межами. І першими з них є корисні копалини, які можна знайти на Місяці, Марсі чи інших небесних тілах. Космічне шахтарство давно вже існує у фантазіях інженерів і письменників, проте жодного практичного кроку в цьому напрямку досі не зроблено.
Утім, пріоритетні цілі у космосі вже визначені.
На Місяці насамперед варто видобувати воду. Її можна застосовувати для побутових потреб людей, які житимуть на нашому природному супутнику, а також для вирощування сільськогосподарської продукції. Цілком можливо, що гідропоніка там дозволить виробляти достатньо їжі не лише для «місцевих», а й для експорту в майбутні космічні колонії.
Для мешканців Землі ці продукти будуть занадто дорогими у порівнянні з вирощеними на її поверхні. Але везти їх з Місяця на інші планети може бути вигідніше, ніж підіймати їх на орбіту з наших ланів.
Також на Місяці можна видобувати титан, залізо й алюміній. Усі ці метали ще довго використовуватимуть для виготовлення різноманітної техніки. Але найцікавіший місячний ресурс — це гелій-3, легкий ізотоп другого за розповсюдженістю елемента у Всесвіті. Термоядерні реакції з його участю надзвичайно енергоефективні, й саме у місячному реголіті він присутній у достатніх кількостях.
На Марсі теж у першу чергу видобуватимуть воду і деякі метали. Насправді асортимент ресурсів, які можна знайти на небесних тілах, достатньо обмежений. Річ у тім, що корисні копалини на кшталт нафти чи вугілля на Землі утворилися внаслідок діяльності живих організмів. А в утворенні багатьох інших брали участь рідка вода, повітря і тектонічні сили. Всього цього на більшості планет Сонячної системи давно немає.
Перспективним також може бути гірництво на астероїдах. Головною його перевагою є те, що гравітація там практично не заважає працювати. Щодо того, що деякі тіла цього класу можуть повністю складатися з металів — це стосується небагатьох із них.
Крім того, сучасні проєкти видобування копалин на астероїдах передбачають доправлення небесних каменів на орбіту Землі, де до них легко можна буде дістатися. Тому витрати на це доволі великі.
Виробництво за межами Землі
Від видобування корисних копалин легко перейти до організації виробництва прямо на місці. Річ у тім, що переміщувати породу від місця залягання до металургійних комбінатів достатньо дорого, а спускати її з космосу на Землю, де з неї будуть щось виготовляти, вийде ще дорожче.
Тож іноді буде значно вигідніше не відправляти різні матеріали у космос із Землі, а збудувати металургійний комбінат безпосередньо на Місяці чи Марсі й саме там виготовляти хоча б найпростіші вироби. Серед іншого це допоможе позбутися проблем із навколишнім середовищем, які не тільки роблять життя некомфортним, а й коштують виробникам чимало грошей. У деяких випадках це навіть піде їм на користь. Адже слабка гравітація та відсутність атмосфери дозволять виробляти багато матеріалів, які в земних умовах просто так не отримаєш. А надалі з них можна виготовляти значно складніші деталі та механізми.
Особливо це стосується металевих астероїдів. Вони багаті на залізо, нікель і магній — саме на ті метали, що використовуються у космічній промисловості. Тож навіщо тягти їх на Землю, щоб виготовляти з них космічні кораблі, які потім із великими труднощами доведеться запускати назад у космос?
Тому найкращий із можливих бізнесів — не просто видобувати в космосі метали, а максимально використовувати їх «на місці» для будівництва космічних кораблів і станцій. Зрештою, навіть високотехнологічні «чисті кімнати», не кажучи вже про реальні випробування, організовувати там набагато легше. Крім того, в космос узагалі можна вивести деякі шкідливі види промисловості, а на Землю спускати вже готову продукцію.
Біопринтинг
Ще однією галуззю, яку можна успішно розвивати в космосі, є біотехнології. Чимало складних органічних сполук отримати в умовах невагомості значно легше, ніж на Землі. Це відкриває нові горизонти перед фармацевтичними компаніями, особливо тими, які створюють ліки «під конкретного пацієнта».
Аналогічна ситуація з біопринтингом. Так називають 3D-друк із біологічних тканин. Він дозволяє створювати органи для пересадки без допомоги донорів. Достатньо просто «наклонувати» клітин відповідної тканини пацієнта і запустити апарат.
На Землі цей метод не працює, бо тканини треба друкувати з додаванням з’єднувальних речовин, які негативно впливають на їхню життєздатність — інакше надрукований орган розтечеться в калюжу. Проте в умовах мікрогравітації створювати людські органи цілком можливо. Влітку 2023 року таким чином на МКС створили меніск коліна. Він уже повернувся на Землю, і фахівці підтвердили, що він нічим не відрізняється від звичайного. Можливо, саме таке виробництво стане найдорожчим космічним виробництвом у майбутньому.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
