Нобелівський лауреат із хімії Омар Ягі оголосив про запуск автономного водозбірного пристрою, що може добувати до тисячі літрів чистої води на добу навіть у пустелях. Інновація заснована на відкритій ним галузі ретикулярної хімії та матеріалах типу МОФ (метал‑органічні каркаси). Вони мають надзвичайно велику внутрішню площу — кілька грамів можуть перекрити футбольне поле. Саме тому NASA у своїх життєзабезпечувальних системах на МКС прагне переробляти 98 % води й розглядає подібні рішення для майбутніх баз на Місяці та Марсі, де доставлення води із Землі є дорогим та енергоємним завданням.
Машина Ягі, створена його компанією Atoco, розміщується у стандартному вантажному контейнері та працює виключно від сонячного тепла. Коли повітря проходить через модуль з МОФ, молекули води затримуються у мікропорах, після чого невеликий нагрів вивільняє вологу у вигляді пари, що конденсується у чисту воду. Вперше подібний пристрій на польових випробування в Долині Смерті забезпечував 210–285 г води на кг сорбенту на добу, працюючи лише на сонячному світлі. Цей результат подвоїв ефективність попередніх пасивних систем.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товару
Atoco планує комерційну серію пристроїв: автономні версії видаватимуть до 1000 л води щодня, а підключені до мережі — від 2 до 4 тис. л. За даними ООН, понад 2 млрд людей не мають доступу до безпечної питної води. Розмір коробки‑генератора та відсутність потреби у мережевій електроенергії дозволяють доставити його в ізольовані громади чи на острови після ураганів. Омар Ягі, що виріс у біженському поселенні в Йорданії, де вода постачалася раз на тиждень, мріє про доступну воду для всіх — так само, як сонячні панелі дали людям власну електроенергію.
Як це працює? МОФ — це кристалічні губки зі структурою, яку Ягі називає ретикулярною. Повітря проходить через картридж із цим матеріалом, і водяна пара адсорбується на внутрішніх поверхнях. Коли каркас нагрівається сонцем чи низькоякісним теплом, молекули відриваються від пор і перетворюються на насичену пару; вона конденсується на охолодженій поверхні, утворюючи воду. Цикл повторюється без електрики й зі швидкою регенерацією, що робить систему придатною як для домашнього, так і для космічного використання.
Чому це важливо? На Міжнародній космічній станції існує система ECLSS, яка рециклює 98 % води екіпажу. Однак під час далеких експедицій на Місяць чи Марс навіть невелика втрата може виявитися критичною. МОФ‑збирачі Ягі можуть доповнити замкнуті цикли, витягуючи воду з розрідженої атмосфери або реголіту. Оскільки пристрій працює від сонячної енергії й не потребує компресорів чи фреону, він придатний для ізольованих баз і може забезпечити резервне джерело води, що підвищує автономність колоній.
За матеріалами theguardian
