10 серпня найменша планета Сонячної системи пройде східну елонгацію — видима відстань між нею та Сонцем складе майже 27,5°. Це лише на пів градуса менше за максимально можливу величину цього показника. Насправді аж так багато й не потрібно: наприклад, у квітні поточного року елонгація Меркурія не перевищувала 20°, але при цьому його досить легко було спостерігати вечорами з території України. Однак зараз побачити його навіть у південних українських областях буде надзвичайно складно. Спробуємо розібратися, чому.
Якщо зараз уважно подивитися на небо після того, як настане темрява, можна помітити, що у верхній кульмінації перебувають «низькі» зодіакальні сузір’я Скорпіона, Змієносця та Стрільця. Рухаючись ними, наше денне світило віддаляється найбільше на південь від небесного екватора. Завдяки цьому восени на вечірньому небі екліптика (уявна проєкція земної орбіти на небесну сферу) найменше нахилена до горизонту, і всі небесні тіла, що розташовані біля неї східніше Сонця, мають схилення, менше за сонячне, й ховаються за обрієм невдовзі після нього, коли ще не закінчилися громадянські сутінки. Небесне тіло в таких умовах можна побачити, лише якщо воно має досить високий видимий блиск. Цим умовам фактично задовольняє тільки Венера, однак вона нині саме вступає у період ранкової видимості. Навіть тонкий серп молодого Місяця восени можна побачити у віці не менше двох діб.
Серпень — це вже майже осінь. До того ж орбіта Меркурія нахилена до екліптики таким чином, що під час серпневих-вересневих східних елонгацій його видно південніше неї, тобто його схилення ще менше. Тому в наших широтах він сідає за лічені хвилини після Сонця. Це практично виключає можливість його побачити. Протилежна ситуація складається у Південній півкулі. Не забуваймо, що коли у нас осінь — там весна, а наші «низькі» зодіакальні сузір’я там, навпаки, найвищі. Екліптика вечорами опиняється під великим кутом до горизонту, й Меркурій у максимальній елонгації лишається на небі майже дві години після закінчення громадянських сутінків. Серпневі періоди вечірньої видимості цієї планети взагалі є найбільш сприятливими для наземних спостережень, особливо якщо вести їх у зоні приблизно між Південним тропіком і 30° пд. ш.
Така «дискримінація» мешканців наших широт має місце в сучасну епоху, але приблизно через 5 тис. років ситуація помітно зміниться. Афелійні елонгації Меркурія, під час яких його лінійна відстань від Сонця близька до максимальної, припадатимуть на періоди його весняної вечірньої чи осінньої ранкової видимості, тож найкращі умови для їх спостережень будуть саме у Північній півкулі.
Згідно з законами небесної механіки, слідом за вечірньою елонгацією найменша планета пройде конфігурацію стояння, після якої наземним спостерігачам здаватиметься, що вона рухається «назустріч» напрямку руху Сонця екліптикою. Астрологи називають такий рух «ретроградним». Нинішній період «ретроградного Меркурія» триватиме з 23 серпня до 14 вересня, й увесь цей час ми знову матимемо кого звинувачувати в усіх своїх невдачах!
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
