Більшість людей сприймає чорні діри як своєрідні «космічні пилососи», що поглинають усе на своєму шляху. Але таке уявлення не зовсім правильне. До того ж у реальності, чорні діри діляться на кілька різних класів.
У центрах більшості спостережуваних галактик знаходяться надмасивні чорні діри. Їхня маса може досягати мільярдів сонячних. На іншому кінці шкали знаходяться чорні діри зоряної маси. Вони формуються під час колапсів зір-гігантів. Їхня маса може сягати кількох десятків сонячних.
Але в цій класифікації відсутній проміжний «середній клас» — чорні діри, чия маса значно більша за чорні діри зоряної маси, але набагато менша за надмасивні чорні діри. Передбачається, що такі об’єкти є «зародками», які згодом перетворюються на надмасивні чорні діри в центрах галактик.
Пошуки чорних дір середньої маси є одним із найбільш пріоритетних завдань для сучасної астрономії. Однак лише останніми роками у вчених почали з’являтися свідчення, що підтверджують факт існування подібних об’єктів.
У нещодавньому випуску журналу Nature Astronomy була опублікована стаття, що розповідає про відкриття, зроблене рентгенівською обсерваторією XMM-Newton. У 2006 році вона зафіксувала потужний сплеск радіації, що стався в галактиці 6dFGS gJ215022.2-055059, віддаленій від нас на 740 млн світлових років. Через три роки обсерваторія знову зафіксувала сліди цього викиду.
Проаналізувавши дані XMM-Newton, а також результати спостережень, виконаних рентгенівськими телескопами Chandra та Swift, дослідники дійшли висновку, що виявили наслідки знищення зорі чорною дірою. За їхніми розрахунками, воно мало спостерігатися десь у жовтні 2003 року.
Але найцікавіше полягає в масі чорної діри. Вона важить у 50 тис. разів більше за Сонце. За словами дослідників, наразі це найпереконливіше свідчення, що підтверджує факт існування чорних дір середньої маси.
За матеріалами http://www.esa.int
