На відстані понад 10 тисяч світлових років від Землі астрономи виявили найнезвичайніші зорі. Два світила унікальні своїм екзотичним складом поверхні. Їх огортають вуглець і кисень, що залишився після вичерпання внутрішніх запасів гелію. Зорі були виявлені групою астрономів з Німеччини з використанням даних телескопа LAMOST.
Об’єкти PG1654+322 та PG1528+025 дуже щільні та активно «горять». Їхня температура поверхні приблизно в 10 разів вища, ніж у нашого Сонця. Особливістю зір є їхня будова. Складаються вони з вуглецю та кисню, які утворюються при горінні гелію. Про це відкриття вчені опублікували статтю у Щомісячних повідомленнях Королівського астрономічного товариства.
Серйозний виклик теорії еволюції зір
У той час як поверхня світил складається з вуглецю та кисню, ймовірно, їхні ядра все ще складаються з гелію. Цю гіпотезу вчені висунули, ґрунтуючись на температурних показниках PG1654+322 та PG1528+025. Це дуже дивно.
«Зазвичай зорі з подібним складом закінчують «випалювання» гелію у своїх ядрах. Для продовження ядерного синтезу у них більше немає палива. Як правило, такі світила перебувають на етапі «агонії». Після чого їхні зовнішні оболонки розсіюються, залишаючи по собі голе ядро — білий карлик. Але виявлені об’єкти продовжують «жити». Цим вони кидають серйозний виклик нашому розумінню зоряної еволюції», — пояснює знахідку Клаус Вернер, астроном з університету Тюбінгена в Німеччині та провідний автор дослідження.
Новий клас рідкісних світил?
Відкриття цих екзотичних зір, природно, призводить до питання, як вони могли виникнути. На думку вчених, вони знайшли новий клас рідкісних зір.
«Ми вважаємо, що дивні об’єкти PG1654+322 та PG1528+025, виявлені Клаусом Вернером, могли утворитися внаслідок рідкісного типу зоряного злиття. У нашій статті ми стверджуємо, що за правильних умов вуглецево-кисневий білий карлик може бути зруйнований і поглинутий компаньйоном, утворюючи об’єкти, подібні до виявлених групою Вернера», — говорить Міллер Бертоламі, вченийз Інституту астрофізики Ла-Плати в Аргентині та провідний автор другої статті.
Бертоламі додав, що під час злиття двох білих карликів масивніший об’єкт може зруйнувати менший своїм гравітаційним тяжінням. Замість того, щоб дві зорі рівномірно об’єдналися, взаємодія цих світил була більш схожою на те, як рука одягає рукавичку, коли одна зоря поглинає іншу.
Надалі дослідникам потрібно буде змінити свої моделі зоряної еволюції, щоб перевірити, чи такі злиття можуть призвести до появи таких світил, як PG1654+322 і PG1528+025. Є кілька актуальних питань, на які ще належить знайти відповіді.
Нагадаємо, що раніше пульсари кинули виклик загальній теорії відносності, чим підтвердили правоту Ейнштейна.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
