Телескопи James Webb і Hubble вивчили «моторошну» пару галактик

На честь Гелловіну науковці NASA й ESA опублікували лячний знімок. Він демонструє дещо, що нагадує обличчя з парою палаючих очей, чий моторошний погляд спрямований у космічну темряву.

Взаємодіючі галактики IC 2163 і NGC 2207. Це комбіноване зображення, отримане на основі знімків, зроблених телескопами James Webb і Hubble. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI

Насправді на фото зображена пара спіральних галактик, які взаємодіють: IC 2163 (ліворуч) і NGC 2207 (праворуч), що розташована на відстані 115 млн світлових років від Землі. Зображення було отримане під час спостережень, виконаних телескопом James Webb у середньому інфрачервоному діапазоні та Hubble у видимому й ультрафіолетовому діапазонах.

IC 2163 і NGC 2207 перебувають у процесі своєрідного гравітаційного танцю. 40 млн років тому галактики зблизилися, що і породило спостережувану картину. Сили гравітаційної взаємодії витягнули їхні витончені спіральні рукави. Частина їхньої речовини утворила крихітні структури, що нагадують вусики, які з’єднують рукави з ядрами. Інша частина була вирвана за межі галактик і утворила приливні хвости, протяжність яких становить 100 тис. світлових років.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №4 2021 (185)

До товару
Галактики IC 2163 і NGC 2207 на знімку телескопа Hubble. Спіральні рукави, наповнені зорями, яскраво світяться синім кольором, а ядра галактик — помаранчевим. Обидві галактики вкриті темно-коричневими пиловими смугами, які закривають вид на ядро IC 2163. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI

Взаємодія між галактиками також призвела до ущільнення їхньої речовини, що спровокувало сплеск зореутворення. Щороку галактики народжують еквівалент двох десятків нових зір розміром із Сонце. Для порівняння, у Чумацькому Шляху за рік утворюється всього дві-три нові зорі, що нагадують нашу. Чорні діри, що перебувають у центрах обох галактик, також отримали «підживлення», що призвело до збільшення їхньої активності.

Галактики IC 2163 і NGC 2207 на знімку телескопа James Webb. Центральне місце посідає холодний пил, що забарвлює рукави галактик у білий колір. Області, де зорі все ще глибоко занурені в пил, мають рожевий колір. Інші рожеві цятки можуть бути об’єктами, розташованими далеко позаду галактик, включно з активними надмасивними чорними дірами, відомими як квазари

Крім того, за останні десятиліття в обох галактиках сталося сім відомих спалахів наднових — остання ж відома наднова в Чумацькому Шляху спалахнула наприкінці XIX століття. На думку астрономів, їхні вибухи могли розчистити простір у рукавах галактик, перегрупувати газ і пил, які згодом охололи й дали змогу сформуватися безлічі нових світил.

Що чекає на ці спіралі далі? Протягом наступних мільйонів років галактики можуть ще кілька разів промайнути поруч одна з одною. Потім вони зіллються воєдино, що призведе до остаточного руйнування їхніх початкових спіральних структур і формування єдиного ядра, яке спочатку буде дуже яскравим. Потім, після того, як новонароджена галактика вичерпає запаси газу і пилу, темпи зореутворення в ній сповільняться, і картина заспокоїться і набуде більш звичного вигляду.

Раніше ми розповідали про те, як телескоп Hubble зазнімкував галактику, що нагадує комету.

За матеріалами ESA

Новини інших медіа
Аварія ракети Vulcan вдарила по планах Amazon Leo і Пентагону
Вище та потужніше: Ілон Маск анонсував нову версію Starship
Voyager 1 наближається до нового рекорду віддаленості від Землі
Астрономи знайшли джерело загадкових спалахів масивної зорі
Загадку згасання зореутворення перевірили на далекій групі галактик
Астрономи вперше побачили зникнення газового гіганта з поля зору
ALMA виявила три зоряних ядра на різних стадіях еволюції всередині однієї газової хмари
Нещодавно відкритий об’єкт заповнює проміжок між нейтронними зорями та чорними дірами
Аварія на першій хвилині польоту: як блискавка ледь не зірвала місію Apollo 12
Небачений масштаб для астрофізики: створена найбільша симуляція Всесвіту