Телескопи James Webb і Hubble вивчили «моторошну» пару галактик

На честь Гелловіну науковці NASA й ESA опублікували лячний знімок. Він демонструє дещо, що нагадує обличчя з парою палаючих очей, чий моторошний погляд спрямований у космічну темряву.

Взаємодіючі галактики IC 2163 і NGC 2207. Це комбіноване зображення, отримане на основі знімків, зроблених телескопами James Webb і Hubble. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI

Насправді на фото зображена пара спіральних галактик, які взаємодіють: IC 2163 (ліворуч) і NGC 2207 (праворуч), що розташована на відстані 115 млн світлових років від Землі. Зображення було отримане під час спостережень, виконаних телескопом James Webb у середньому інфрачервоному діапазоні та Hubble у видимому й ультрафіолетовому діапазонах.

IC 2163 і NGC 2207 перебувають у процесі своєрідного гравітаційного танцю. 40 млн років тому галактики зблизилися, що і породило спостережувану картину. Сили гравітаційної взаємодії витягнули їхні витончені спіральні рукави. Частина їхньої речовини утворила крихітні структури, що нагадують вусики, які з’єднують рукави з ядрами. Інша частина була вирвана за межі галактик і утворила приливні хвости, протяжність яких становить 100 тис. світлових років.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №1 2022 (188)

До товару
Галактики IC 2163 і NGC 2207 на знімку телескопа Hubble. Спіральні рукави, наповнені зорями, яскраво світяться синім кольором, а ядра галактик — помаранчевим. Обидві галактики вкриті темно-коричневими пиловими смугами, які закривають вид на ядро IC 2163. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI

Взаємодія між галактиками також призвела до ущільнення їхньої речовини, що спровокувало сплеск зореутворення. Щороку галактики народжують еквівалент двох десятків нових зір розміром із Сонце. Для порівняння, у Чумацькому Шляху за рік утворюється всього дві-три нові зорі, що нагадують нашу. Чорні діри, що перебувають у центрах обох галактик, також отримали «підживлення», що призвело до збільшення їхньої активності.

Галактики IC 2163 і NGC 2207 на знімку телескопа James Webb. Центральне місце посідає холодний пил, що забарвлює рукави галактик у білий колір. Області, де зорі все ще глибоко занурені в пил, мають рожевий колір. Інші рожеві цятки можуть бути об’єктами, розташованими далеко позаду галактик, включно з активними надмасивними чорними дірами, відомими як квазари

Крім того, за останні десятиліття в обох галактиках сталося сім відомих спалахів наднових — остання ж відома наднова в Чумацькому Шляху спалахнула наприкінці XIX століття. На думку астрономів, їхні вибухи могли розчистити простір у рукавах галактик, перегрупувати газ і пил, які згодом охололи й дали змогу сформуватися безлічі нових світил.

Що чекає на ці спіралі далі? Протягом наступних мільйонів років галактики можуть ще кілька разів промайнути поруч одна з одною. Потім вони зіллються воєдино, що призведе до остаточного руйнування їхніх початкових спіральних структур і формування єдиного ядра, яке спочатку буде дуже яскравим. Потім, після того, як новонароджена галактика вичерпає запаси газу і пилу, темпи зореутворення в ній сповільняться, і картина заспокоїться і набуде більш звичного вигляду.

Раніше ми розповідали про те, як телескоп Hubble зазнімкував галактику, що нагадує комету.

За матеріалами ESA

Новини інших медіа