Коливання зір, спричинені зоретрусами, можуть стати ключем до розгадки їхньої еволюції та історії нашої Галактики. Науковці, аналізуючи дані космічного телескопа Kepler, виявили, що вібрації червоних гігантів у зоряному скупченні M67 розкривають несподівані деталі про їхній внутрішній світ. Результати дослідження опубліковане в журналі Nature.
Зоретруси: музика надр
Більшість світил, включаючи Сонце, постійно «тремтять» через процеси, схожі на кипіння води. Гарячі бульбашки газу піднімаються з глибин, вибухають на поверхні та породжують хвилі, які змушують зорю вібрувати на резонансних частотах. Ці коливання, видимі як зміни яскравості, нагадують унікальну мелодію кожної зорі. Вивчаючи їх, астрономи отримують дані про масу, вік та хімічний склад світил.
Застрягла мелодія
За 3000 світлових років від нас розташоване скупчення M67 (NGC 2682). Воно є ідеальною лабораторією: його зорі мають сонячний хімічний склад і утворилися майже одночасно. Дослідники використали дані місії K2 телескопа Kepler, щоб простежити, як зорі еволюціонують у фазі червоних гігантів. Виявилося, що їхні резонансні частоти не просто відображають розмір, а й глибинні зміни у термоядерних процесах.
Головний сюрприз дослідження — виявлення «зупинки» у зміні частот. Коли зовнішні шари зорі, де відбувається горіння водню, досягають 80% її маси, їхні коливання раптово стабілізуються. Це нагадує пластинку, що зациклюється на одній ноті. Причина — різка зміна швидкості звуку на межі між ядром і оболонкою зорі. Така «пауза» дозволяє точно визначити масу, вік та хімічний склад гігантів.
Від зірок до історії Галактики
«Зоряні симфонії» — це не лише про фізику. Кожна зоря несе відбиток середовища, де народилася. Чумацький Шлях формувався, поглинаючи менші галактики, й точні дані про вік зір допоможуть відтворити цей процес. Наприклад, M67 дає уявлення про майбутнє Сонця: через мільярди років наша зоря також роздується до червоного гіганта, а її коливання стануть частиною галактичної «партитури».
Дослідження перевершує попередні уявлення: резонансні частоти виявилися набагато інформативнішими, ніж вважалося. Тепер науковці можуть «навчитися слухати» зорі в новий спосіб, аналізуючи отримані дані з телескопів. Це відкриває шлях до створення детальнішої карти життя Чумацького Шляху — однієї ноти зоряної симфонії за раз.
Зоряні землетруси, як виявилося, — це не просто ефектні явища. Вони стали науковим сонографом, що дозволяє зазирнути в найглибші шари зір і розшифрувати історію Галактики. І якщо раніше ми лише намагалися розрізнити окремі ноти, тепер у нас є партитура для цілої космічної опери.
Раніше ми повідомляли про те, що гігантська зоря виявилась вкритою плямами розміром із Сонце.
За матеріалами Science Alert
