Марсохід Perseverance нещодавно став свідком дивовижного явища. Він неодноразово спостерігав на поверхні Червоної планети невеликі смерчі, які називають «пиловими дияволами». Нещодавно він бачив, як один із них поглинув іншого.
Експеримент Perseverance з візуалізації
Шестиколісний дослідник нещодавно зафіксував кілька мінітвістерів Червоної планети, що кружляють на краю кратера Єзеро.
На цьому короткому відео, знятому навігаційною камерою на борту марсохода NASA Perseverance, видно, як марсіанський «пиловий диявол» поглинає меншого за розміром.
Ці закручені, іноді високі стовпи повітря і пилу є звичайним явищем на Марсі. Загибель меншого пилового диявола була зафіксована під час експерименту з візуалізації, проведеного науковою командою Perseverance, щоб краще зрозуміти сили, що діють у марсіанській атмосфері.
Побачити «пилового диявола»
Коли марсохід робив знімки з відстані приблизно 1 км, більший «пиловий диявол» був приблизно 65 м завширшки, тоді як менший, що слідував за ним, був приблизно 5 м завширшки.
Два інших «пилові дияволи» також можна побачити на задньому плані зліва і в центрі. Perseverance записав цю сцену 25 січня, коли досліджував західний край кратера Єзеро на Марсі в місці під назвою «Пагорб Відьми Ліщини».
«Конвективні вихори, або «пилові дияволи», можуть бути досить жахливими, — сказав Марк Леммон, науковець Perseverance з Інституту космічних наук в Боулдері, штат Колорадо. — Ці мінітвістери блукають поверхнею Марса, піднімаючи пил і погіршуючи видимість у безпосередній близькості від себе. Якщо два «пилові дияволи» зустрічаються, вони можуть або знищити один одного, або злитися, причому сильніший із них поглине слабшого».
Наука про вихори
«Пилові дияволи» утворюються внаслідок підйому та обертання стовпів теплого повітря. Повітря біля поверхні планети нагрівається від контакту з теплою землею і підіймається крізь щільніший, холодніший шар. Коли інше повітря рухається вздовж поверхні, щоб зайняти місце висхідного теплого повітря, воно починає обертатися. Коли вхідне повітря підіймається в стовп, воно набирає швидкість, як фігурист, що крутиться, наближаючи руки до тіла. Повітря, що вривається всередину, також підхоплює пил, і народжується «пиловий диявол».
«Пилові дияволи» відіграють значну роль у формуванні погодних умов на Марсі, — каже Кеті Стек Морган, наукова співробітниця проєкту марсохода Perseverance в Лабораторії реактивного руху NASA в Південній Каліфорнії. — Вивчення «пилових дияволів» є важливим, оскільки ці явища вказують на атмосферні умови, такі як переважні напрямки та швидкість вітру, і відповідають за майже половину пилу в марсіанській атмосфері».
Історія дослідження пилових вихорів
З моменту посадки 2021 року Perseverance багато разів знімав вихори, зокрема 27 вересня 2021 року, коли рій «пилових дияволів» танцював на дні кратера Єзеро, а марсохід використовував мікрофон SuperCam, щоб записати перші їхні звуки.
Орбітальні апарати NASA Viking у 1970-х стали першими космічними апаратами, які сфотографували марсіанських «пилових дияволів». Два десятиліття потому місія Pathfinder вперше сфотографувала одного з них з поверхні і навіть виявила «пилового диявола», що пролітав над посадковим апаратом. Марсоходи-близнюки Spirit і Opportunity встигли зафіксувати свою частину пилових вихорів. Curiosity, який досліджує місцевість під назвою Гора Шарп у кратері Гейла на протилежному боці Червоної планети від Perseverance, також бачить їх.
Щоб зняти зображення або відео «пилового диявола» за допомогою космічного апарата, потрібно певне везіння. Не можна передбачити, коли вони з’являться, тому Perseverance регулярно веде спостереження в усіх напрямках. Коли вчені бачать, що вихори з’являються частіше в певний час доби або наближаються з певного напрямку, вони використовують цю інформацію, щоб зосередити свій моніторинг і спробувати зловити додаткові вихори.
За матеріалами phys.org
