Науковці знайшли у зовнішньому ядрі Землі раніше невідому структуру. Вона зорієнтована у площині екватора та своєю формою нагадує гігантський пончик. Дослідники впевнені, що її вивчення допоможе розгадати деякі загадки магнітного поля нашої планети.
Гігантський пончик всередині Землі
Науковці з Австралійського національного університету знайшли всередині Землі гігантську структуру, що своїм виглядом нагадує тор, а простіше кажучи, пончик. Вони вважають, що саме в ньому може ховатися розгадка деяких явищ, пов’язаних із магнітним полем нашої планети.
Як відомо, в самому центрі Землі розташоване достатньо невелике внутрішнє ядро, яке переважно складається із заліза та нікелю. Воно перебуває у твердому стані. Навколо нього — зовнішнє ядро з дуже схожим хімічним складом, але рідке.
Саме взаємодія внутрішнього та зовнішнього ядер, а також зовнішнього ядра з мантією, яка його оточує, і породжує магнітне поле нашої планети. Усе це і вирішили дослідити вчені, відстежуючи те, як сейсмічні хвилі проходять крізь центральні області Землі.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруОбласті уповільнення сейсмічних хвиль
Насправді все, що ми знаємо про внутрішню будову Землі — це моделі, створені для пояснення явищ, які ми можемо спостерігати на поверхні, та того, що відбувається під час проходження сейсмічних хвиль крізь її товщу.
Те, що коливання, породжені землетрусами, не обмежуються зоною навколо епіцентру явища, а розповсюджуються крізь ядро та мантію планети, вчені знають вже давно. І у різних середовищах швидкість руху коливань різна. Завдяки цьому, просто вимірюючи час, який знадобився хвилям для досягнення різних точок, можна багато дізнатися про середовища, які вони зустріли на своєму шляху.
Саме так люди дізналися, що всередині мантії є зони, де коливання рухаються достатньо повільно. Проте все це були окремі невеликі осередки. Тепер же вчені з’ясували, що подібна, але глобальна структура є й у зовнішньому ядрі.
Цей гігантський пончик з матеріалу, властивості якого відрізняються від решти зовнішнього ядра, розташований у низьких широтах і паралельний до земного екватора. З чого він складається, сказати важко, але автори дослідження вважають, що у ньому багато легших елементів, і саме це зумовлює зниження швидкості проходження сейсмічних хвиль.
Щодо того, чому таку гігантську структуру не побачили раніше, у вчених уже є своя думка. Річ у тім, що вони зібрали дані про проходження коливань від десятків землетрусів, які поширювалися в різних напрямках. Завдяки цьому вони отримали цілісну статистичну картину.
Тепер науковці сподіваються, що їм вдасться докладніше вивчити гігантський пончик. Адже саме в ньому ховаються відповіді на питання про те, чи може магнітне поле нашої планети у майбутньому змінитися чи ослабнути.
За матеріалами phys.org
