У середині жовтня фахівці NASA зіткнулися з черговим випробуванням на межі міжзоряного простору. Легендарний апарат Voyager 1 раптово припинив передачу радіосигналу під час двох планових сеансів зв’язку. Глобальна мережа далекого космічного зв’язку NASA Deep Space Network не змогла зафіксувати відгук зонда з відстані близько 24 млрд км від Землі. Завдяки автоматичним алгоритмам та оперативним діям інженерної команди 20 жовтня комунікацію вдалося повністю відновити.
Причиною тимчасової мовчанки стало спрацювання бортової системи захисту. Космічний апарат запрограмований переходити у безпечний режим та призупиняти стандартні операції, якщо бортові комп’ютери фіксують відхилення в роботі активних маневрових двигунів. Водночас зонд зміг відновити сигнал ще до того, як із Землі були надіслані прямі команди для усунення несправності.
Як зазначив керівник місії Voyager Карім Бадаруддін із Лабораторії реактивного руху NASA, подібна поведінка апарата зафіксована вперше. На такому етапі експедиції команда змушена постійно готуватися до несподіванок, адже експлуатація техніки, розробленої майже пів століття тому, стає дедалі складнішою.
Боротьба за кожний ват енергії
Основною проблемою для підтримки Voyager 1 та його двійника Voyager 2 у робочому стані є поступове виснаження джерел живлення — радіоізотопних термоелектричних генераторів (РІТЕГ), які виробляють струм завдяки розпаду плутонію. Внаслідок природних процесів системи втрачають близько чотирьох ват електричної потужності щороку.
Щоб зберегти функціональність, інженери змушені послідовно вимикати другорядні прилади та системи. У вересні на Voyager 1 успішно провели складну процедуру економії енергії під назвою Big Bang: фахівці одночасно вимкнули три пристрої й перевели апарат на менш енергоємні альтернативи. Це дозволило зберегти тепловий баланс та відтермінувати вимушене вимкнення наукових інструментів, яке без цих заходів було неминучим вже у 2027 році.
Доба на шлях в один бік
Подія трапилася напередодні важливого символічного рубежу. Очікується, що 18 листопада 2026 року Voyager 1 віддалиться від Землі на відстань 25,9 млрд км, що дорівнює одному світловому дню — відстані, яку світло та радіосигнал долають за 24 години.
Завдяки цьому кожен обмін даними із зондом вимагатиме приблизно 48 годин для повного циклу «запит — відповідь». Хоча перетин цієї позначки не змінить фізичного оточення зонда у міжзоряному просторі за межами геліосфери, він стане наочним нагадуванням про те, як далеко зайшов найвіддаленіший рукотворний мандрівник в історії людства.
Раніше ми пояснювали, чому прощальний знімок Voyager 1 актуальніший сьогодні, ніж 36 років тому.
За матеріалами interestingengineering.com
