Група японських дослідників зуміла уточнити характер зміни обертання Землі в епоху з IV по VII століття. Для цього дослідники скористалися архівними записами про сонячні затемнення, що спостерігалися в ту епоху.
Зміна обертання Землі
Для спрощення ми вважаємо, що доба складається із 24 годин. Але насправді наша планета здійснює один оберт навколо своєї осі за 23 години 56 хвилин 4 секунди. І цей показник не є незмінним. В історичній перспективі швидкість обертання нашої планети поступово зменшується. Це відбувається під дією таких факторів, як припливна взаємодія з Місяцем та гальмівний ефект земної атмосфери. Аналіз геологічних відкладень показує, що 70 млн років тому тривалість земної доби була на 30 хвилин меншою, ніж зараз. А 1,4 млрд років тому Земля робила один оберт навколо своєї осі всього за 18 годин.
Водночас є фактори, які сприяють збільшенню швидкості обертання Землі. Одним з них є танення льодовиків та полярних шапок. Крім того, існує низка довгострокових циклів. Так, вченим відома шестирічна осциляція, під час якої тривалість земної доби змінюється на плюс-мінус 0,2 секунди кожні шість років.
Історичні записи про сонячні затемнення
Щоб уточнити наявні моделі зміни обертання Землі, команда японських вчених вирішила звернутися до історичних документів. Їх цікавив період з IV до VII століття. На жаль, від тієї епохи залишилося не так багато свідчень. Це пов’язано з масштабними подіями, які тоді відбувалися, на кшталт Великого переселення народів, падіння Західної Римської імперії та епідемії чуми.
З усім тим, дослідникам все ж таки вдалося ідентифікувати згадки про п’ять повних сонячних затемнень, які відбулися у східному Середземномор’ї у 346, 418, 484, 601 та 693 роках. Далі вчені створили теоретичну модель видимості цих затемнень та порівняли її з реальними регіонами, звідки їх можна було спостерігати.
Порівняння виявило низку відмінностей. Наприклад, затемнення 19 липня 418 року можна було побачити у Константинополі. У стародавніх джерелах стверджується, що під час нього на небі з’явилися зорі, це говорить про те, що Місяць повністю закрив Сонце. Разом з тим, модель, заснована на даних про розрахункову швидкість обертання Землі в ту епоху, стверджує, що повна фаза затемнення не могла бути видима у Константинополі.
Виходячи з цього, вчені дійшли висновку, що дельта T (різниця між довжиною доби в секундах та фактичним обертанням Землі) має бути збільшена у V столітті та зменшена у VI та VII. Це означає, що у цей період швидкість обертання Землі спочатку була меншою за передбачену, а потім більшою.
За матеріалами https://www.sciencealert.com
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
