Велике потемніння Бетельгейзе у високій роздільній здатності (фото)

Європейська Південна обсерваторія опублікувала серію знімків, зроблених за допомогою Дуже Великого телескопа-інтерферометра (VLTI). Вони демонструють Велике потемніння Бетельгейзе.

Знімки Бетельгейзе, отримані до, під час і після великого потемніння. Джерело: ESO/J. Drevon et al.

Велике потемніння Бетельгейзе спостерігалося наприкінці 2019 — на початку 2020 року, коли червона зоря-надгігант суттєво потьмяніла, що спантеличило весь світ. Дехто навіть вважав, що світило, активне існування якого добігає кінця, ось-ось вибухне й перетвориться на наднову. Однак потім Бетельгейзе перестала тьмяніти та відновила звичну яскравість.

Представлений колаж складений із зображень Бетельгейзе, отриманих у грудні 2018, лютому 2020 та грудні 2020 року — тобто до, під час і після потемніння. Зйомка велася інфрачервоним інструментом MATISSE, встановленим на VLTI. На верхніх знімках показана видима поверхня зорі (фотосфера), а на нижніх — її вигляд у лініі монооксиду кремнію, молекула якого може служити основою для формування пилових зерен.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Нескладно помітити, що фотосфера Бетельгейзе на знімках виглядає помітно яскравішою під час потемніння. Цей удаваний парадокс пов’язаний із тим, що ця подія супроводжувалася утворенням великої кількості пилу. В результаті зоря виявилася значно тьмянішою для людського ока, але набагато яскравішою для MATISSE, оскільки пил сильніше «світиться» в інфрачервоному діапазоні. Зміни в структурі фотосфери та розподілі монооксиду кремнію узгоджуються як із гіпотезою утворення холодної плями на поверхні зорі, так і з викидом хмари пилу.

Варто зазначити, що видимий розмір Бетельгейзе на небі можна порівняти з монетою в 1 євро, спостережуваною з відстані 100 км. Може здатися, що за таких обставин завдання побачити якісь деталі на поверхні зорі практично нездійсненне. Однак VLTI об’єднує світло від кількох інструментів, створюючи набагато більший «віртуальний» телескоп, що дає змогу розрізняти невеликі структури на зоряному диску. Завдяки цьому ми можемо в деталях спостерігати, як старіє та еволюціонує ця масивна зоря, що в майбутньому перетвориться на наднову.

Раніше ми розповідали про те, як гігантська зоря дивовижним чином зникла.

За матеріалами https://www.eso.org

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних цяток
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу