Нове дослідження дозволило отримати зображення нерівномірностей у реліктовому мікрохвильовому випромінюванні. Вони відповідають щільним газовим хмарам, що існували до того, як спалахнули перші зорі. Останні виникли саме з них.
Перше світло Всесвіту
Дослідники, що працюють з Атакамським космологічним телескопом (AKT) у Чилі опублікували дослідження, в якому не тільки змогли продемонструвати наявність нерівномірностей у космічному мікрохвильовому випромінюванні, але й пов’язали їх із першими зорями та Галактиками.
На самому початку свого існування Всесвіт, скоріш за все, був однорідним. Але більшу частину історії, яку вчені можуть спостерігати, існували галактики та їхні скупчення, які хоча б на локальному рівні цю однорідність порушували. І у вчених давно є підозра про те, що ці нерівномірності у розподілі маси виникли ще до того, як спалахнули перші зорі.
Щоправда, встановити це точно досі було вкрай важко. Впродовж перших кількох сотень тисяч років простір був наповнений щільними хмарами водню. Отже, навіть світло тих зір, що спалахнули першими, не могло пробитися крізь них. Тож вчені просто не бачать, що ж там насправді відбувалося.
Перше світло, яке бачать вчені, — це фонове мікрохвильове випромінювання, яке ще називають реліктовим. Воно народилося приблизно через 380 тис. років після Великого вибуху, і якщо десь і можна шукати відповіді про те, яким був Всесвіт на самому початку, то тільки в ньому.
Світло перших зір
Саме фонове мікрохвильове випромінювання і вивчала група вчених, яка опублікувала нове дослідження. Робили вони це довгих 5 років, і фактично увесь цей час був своєрідним аналогом довгої витримки фотоапарата для того, аби накопичити більше зареєстрованих фотонів.
При цьому спостереження велися в поляризованому мікрохвильовому діапазоні. Тобто електромагнітні коливання були не тільки частими, але й вирівняними в одній площині. Завдяки усьому цьому вченим таки вдалося побачити неоднорідності у космічному мікрохвильовому фоні.
Мікрохвильове випромінювання не виникло одномоментно. Якийсь час світло від новонароджених зір пробивало собі шлях крізь хмари водню, і саме це породило нерівномірності у структурі. І вони дуже добре збігаються з тим, що дослідники бачать у новонароджених галактиках.
Крім того, нове дослідження дозволило розширити межі нашого Всесвіту. Стало зрозуміло, що він простягається вусібіч принаймні на 50 млрд св. років.
За матеріалами phys.org
