В глибинах Місяця все ще існує шар розплавленої магми

Науковці кажуть, що, попри чинні уявлення про завершення геологічних процесів на Місяці, поблизу від його ядра все ще існує тонкий шар розплавленої магми. Такий висновок вони зробили, спостерігаючи за дією припливних сил Землі на наш супутник.

В глибинах Місяця може зберігатися розплавлена магма
В глибинах Місяця може зберігатися розплавлена магма. Джерело: phys.org

Докази існування розплавленого шару

Ми знаємо, що під поцяткованою кратерами силікатною корою Місяць має тверду олівінову мантію і металеве ядро. Однак деякі інші дослідження також припускають, що частково розплавлений шар може лежати в основі твердої мантії, затиснутий між нею і твердим ядром. Але інші докази суперечать цьому.

Тепер Сандер Гуссенс (Sander Goossens) та його колеги представляють нові вимірювання в AGU Advances, які підтверджують існування цієї дещо розплавленої перехідної зони, що може мати ключові наслідки для нашого розуміння структури, походження та еволюції Місяця.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Нові докази з’явилися в результаті аналізу припливів і відпливів на Місяці. Подібно до того, як гравітаційне тяжіння Місяця і Сонця періодично спотворює форму і гравітаційне поле Землі, змушуючи океани підійматися й опускатися, Земля і Сонце притягують наш супутник, викликаючи приливні ефекти, які деформують форму Місяця і його гравітацію.

Реакція Місяця на приливні сили частково залежить від його глибокої внутрішньої структури, тому дослідники можуть вивчати цю реакцію, щоб отримати підказки про місячні надра.

Модель місячних надр

Попередні дослідження вже вивчали зміни гравітації супутника Землі у відповідь на припливи й відпливи протягом місяця. У новій роботі дослідники вперше зафіксували річні зміни, проаналізувавши дані супутникової лабораторії NASA Gravity Recovery and Interior Laboratory (GRAIL) та Місячного розвідувального орбітального апарата.

Потім вони включили місячні та річні зміни гравітації супутника разом з іншою інформацією, такою як середня щільність Місяця, в модель, що імітує природу місячних глибин. Вони виявили, що без включення м’якшого шару в основі мантії модель не може відтворити спостережувані гравітаційні вимірювання. Іншими словами, це дослідження свідчить про високу ймовірність існування частково розплавленого глибокого шару мантії.

Дослідники припускають, що якщо він існує, то може складатися з багатого на титан матеріалу під назвою ільменіт. Однак для кращого розуміння цього шару і визначення джерела тепла, яке підтримує розплав протягом, імовірно, мільярдів років, потрібні додаткові дослідження.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Космічні інвестиції збільшились до рекордних обсягів за перше півріччя
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник з ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних цяток
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів