Космічний телескоп James Webb зробив серію важливих відкриттів, досліджуючи міжзоряну комету 3I/ATLAS. Цей крижаний мандрівник, який прилетів із глибокого космосу, виявився лише третім подібним об’єктом, зареєстрованим астрономами. Аналіз хімічного складу її речовини не лише пролив світло на далекі зоряні системи, а й допоміг краще зрозуміти походження нашої власної Сонячної системи.
Спектральна загадка міжзоряного гостя
Міжзоряні комети формуються в дисках газу й пилу навколо інших зірок, після чого залишають свої рідні системи та блукають галактикою. На відміну від місцевих комет, які рухаються замкненими орбітами навколо Сонця, міжзоряні мандрівники пролітають повз нас лише один раз і зникають назавжди. Вік 3I/ATLAS сягає часів зародження Всесвіту, що робить її унікальною «капсулою часу».
Міжнародна команда вчених під керівництвом Південно-західного дослідницького інституту (SwRI) використала спектрометр NIRSpec телескопа James Webb для трьох сесій спостережень у період із серпня 2025 року по квітень 2026 року. Під час нагрівання Сонцем комета вивільняла газ, який виносив пил і крижані зерна в її кому.
Розклавши світло комети на спектр, вчені очікували побачити стандартний відбиток водяного льоду — характерні смуги поглинання на 1,5, 2,0 та 3 мікронах. Проте 3I/ATLAS здивувала дослідників: смуги на 1,5 та 2,0 мікрон виявилися майже непомітними. Комп’ютерне моделювання показало, що комета складається з мікроскопічних зерен льоду розміром від 1 мікрона і навіть менше, сильно змішаних із пилом. У таких дрібних часточках світло проникає в лід на незначну глибину, що й пригнічує коротші смуги поглинання.
«Близнюк» з околиць Сонячної системи
Властивості вивільненого пилу змінювалися в міру руху комети. Коли у квітні 2026 року 3I/ATLAS віддалялася від Сонця, James Webb зафіксував появу більших крижаних часточок. Це могло статися або через нерівномірне сонячне нагрівання, або через оголення глибших шарiв під час випаровування поверхні.
Найбільшим сюрпризом стала спектральна схожість 3I/ATLAS із транснептуновими об’єктами — крижаними тілами, які обертаються на далеких околицях нашої Сонячної системи за орбітою Нептуна. Ці віддалені світи вважаються первинною речовиною, що збереглася з часів формування нашої системи, і вони демонструють точно такий самий аномальний спектральний профіль.
Єдиний рецепт для всієї Галактики
Отримані дані свідчать про те, що будівельні блоки планет (планетезималі) навколо інших зірок мають фізичні властивості, дуже схожі на наші. Водяний лід у протопланетних дисках по всьому Всесвіту із самого початку формується у вигляді мікроскопічних зерен із різним ступенем запиленості. Ці вихідні характеристики зберігаються в крижаних тілах протягом мільярдів років.
Подальші спостереження за допомогою телескопа James Webb допоможуть астрономам з’ясувати, чи є 3I/ATLAS рідкісним винятком, чи типовим представником комет у нашій Галактиці.
Раніше ми повідомляли про те, скільки матеріалу втратила комета 3I/ATLAS під час зближення із Сонцем.
За матеріалами skyatnightmagazine.com
