Третій сезон «Любов, смерть та роботи» вийшов 20 травня 2022 року. Серед дев’яти історій, що його складають, є три, що так чи інакше стосуються космосу. Це розповідь про те, що цікавого любителі астрономії та космонавтики можуть у них побачити.
Яке ще «Любов, смерть та роботи»?
20 травня 2022 року на стрімінговому сервісі Netflix вийшов третій сезон серіалу «Любов, смерть та роботи». Точніше, правильно було б його назвати третьою збіркою. Адже він являє собою набір екранізацій науково-фантастичних оповідань.
Характерних особливостей у серіалу кілька. Перша — те, що кожна серія не тільки має абсолютно незалежний сюжет, але й виконана своєю студією у відмінному від інших стилі. Тут можна зустріти й фотореалістичну комп’ютерну графіку, і класичну рисовку, і просте 3D, і навіть ігрове кіно. Усі серії є короткометражками.
Друга особливість — автори не обмежують себе у тому, що вони показують: насилля, кров, еротика, ненормативна лексика, гострі соціальні та політичні теми — усе це є основною складовою фільму разом із фантастичними ідеями.
Ще одна особливість серіалу, який виходить з 2019 року, — те, що основою частини сюжетів є твори дуже відомих авторів-фантастів. І ці серії зазвичай сюжетно сильніші за решту, що пояснює «нерівність», яку часто закидають цьому фільму.
Яким вийшов третій сезон?
Третій сезон складається з дев’яти короткометражок. Як і раніше, присутні усі жанри анімації й ігрового кіно. Однак варто зазначити, що цього разу автори занадто вже захопилися ідеєю нагодувати глядача жорстокістю та депресією коштом усього, що було в серіалі до того.
Космосу так чи інакше стосуються три серії. Вони явно є кращим, що можна побачити у цій збірці. Можливо, причина у тому, що всі три створені за оповіданнями визнаних майстрів фантастики: Джона Скальці, Майкла Свенвіка та Брюса Стерлінга. З решти можна виокремити хіба що історію про війну зі щурами.
Чи врятується Ілон Маск на Марсі?
Варто зазначити, що усі три історії, які нібито про космос, насамперед не про нього. Наприклад, перша серія сезону «Три роботи: Стратегії виходу» по суті є сатирою на міфи суспільства про те, як пережити апокаліпсис. У ній ми знову зустрічаємося з трьома цікавими, але трохи наївними роботами з однієї із серій першого сезону. І заснована вона знову на оповіданні Джона Скальці, відомого у нас як автора космічної опери «Війна старого».
Цього разу герої у компанії чорного гумору побувають у таборі виживальників, на переобладнаній під сховище буровій платформі та у підземному бункері. І в усіх місцях побачать одну й ту саму картину: їхні мешканці апокаліпсиса не пережили.
Нарешті вони доберуться до пускового майданчика ракет, які мали б вивезти дуже заможних людей на Марс. Чи зможе SpaceX вивезти туди мільйон людей, як обіцяє? Чи зможе вона туди вивезти хоча б мільйонерів? Герої бачать десятки кораблів, схожих на Starship, але усі вони так і лишилися стояти на поверхні.
Взагалі тема космосу як порятунку із Землі, що гине, — надзвичайно популярний соціальний міф. Чомусь люди забувають, що восьмимісячний політ до Марса — далеко не трансатлантичний переліт, а сама Червона планета вимагає навичок виживання більше, ніж Антарктида. Але багатії та інші обрані продовжують тікати у космос.
У фіналі герої дізнаються, що одній із ракет таки вдалося стартувати, й дуже радіють цьому. Може, розумнику Ілону Маску вдалося втекти? Щоб дізнатися це — треба додивитися до кінця. Хоча ті, хто пам’ятають фінал серії з першого сезону, можуть здогадатися і так.
Як правильно змішувати речовини на Іо?
Сюжет серії «Живий пульс машини» розгортається на супутнику Юпітера Іо. Комусь він може здатися абсолютно фантастичним світом, але дані його досліджень малюють картинку, дуже схожу на ту, що у мультику: жовта поверхня, чорна лава, нестабільна геологія і круті скелі. Це тіло розміром більше ніж Місяць відчуває значний вплив припливних сил гігантської планети, що і породжує такі екстремальні умови.
Основою серії є однойменне оповідання Майкла Свенвіка 1998 року. Він є одним із батьків кіберпанку, хоча у нас відомий переважно як автор технофентезійної «Дочки залізного дракона». Значно менше в нас знають романи «Вакуумні квіти» та «Шлях припливу». Вони є своєрідним кіберпанком у космосі й у них багато уваги приділяється зміні мислення людини під дією штучних факторів.
Останнє дуже важливо для розуміння сюжету серії. Бо насправді вона про наслідки для сприйняття реальності змішування психоактивних речовин. Так, на самому початку нам показують автомобіль-планетохід, дуже схожий на той, що будує «Тойота». Він потрапляє в аварію. Потім є ще достатньо суперечлива з точки зору вірогідності сценка з однією мертвою астронавткою і другою, у якої пошкоджений балон із киснем.
Можна довго сперечатися, чи дурною є конструкція скафандрів, при якій балон з одного скафандра не можна вільно під’єднати до іншого, не знімаючи увесь скафандр. Або те, що це за супутник такий, який дає зв’язок тільки раз на 12 годин. Факт залишається фактом: Марта Ківелсон рушає у подорож довжиною в 41 кілометр, тягнучи за собою на волокуші тіло подруги.
Життя у космосі потребує рішучості. Для того, аби дійти до точки порятунку, Марті доводиться ввести спочатку морфій, а потім — амфетамін. Наркотики — не найкращий помічник в екстреній ситуації, й у Марти починаються галюцинації. Їй здається, що мертва подруга з нею розмовляє. Але ще гірше — змішування психоактивних речовин. До галюцинацій приєднується параноїдальне марення.
Несподівано героїня доходить висновку, що через мертву подругу з нею розмовляє сам Іо, який насправді — гігантська інопланетна машина. І тут із глядачем починають грати. Бо про те, наскільки далеко можуть зайти технології, ми справді не знаємо. Чи дійсно з головною героїнею розмовляє супутник, чи це просто марення, залишається невідомим до самого кінця.
Яка наука у космосі найважливіша?
Третьою історією, пов’язаною із космосом, є «Рій». В її основі лежить оповідання ще одного батька кіберпанку — Брюса Стерлінга. Головне, що треба знати про першоджерело: його було написано сорок років тому. У момент написання його тема була проривною і в принципі лишилася актуальною досі.
Усе це любителі фантастики вже чули, воно цікаве, але не шокуюче. Єдине, що треба зауважити перед переглядом серії, що не «Рій» схожий на багато інших творів, це вони створені під його впливом.
Людство досягло зір і оселилося на інших планетах, але розвиток технологій та науки про космос не позбавив його чисто земних недоліків. Політичні амбіції готові вилитися у космічні війни, люди не знають навіть, чи не знищать самі себе.
З іншого боку, велетенський вулик, що висить посеред космосу вже мільйони років. Ідеальна біологічна машина. Цивілізація, яка відмовилася від особистого розуму, але позбулася й усіх проблем, які людям не вдалося залишити на Землі.
Біологія виявляється не менш важливою, ніж фізика та інформатика. І люди крадуть її досягнення, вважаючи, що жалітися ніхто не буде. Але виявляється, що рій здатний реагувати на загрози гнучкіше, ніж вважали люди. У нього є перевірена зброя проти таких, як ми.
Біологія — дійсно ключ до усього. І рій, який досконало володіє нею, збирається перемогти, створивши покращену версію людей. Серія примушує замислитися, наскільки важливу роль в освоєнні космосу відіграють біологічні та соціальні дослідження.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
