Що легше знайти у космосі: сліди життя чи інопланетні технології?

Вчені проаналізували рівняння Дрейка з точки зору сучасних засобів спостереження за космосом. Вони дійшли висновку, що знайти сліди давніх технологій зараз легше, ніж ознаки біологічного життя.

Життя у космосі допоможуть знайти інопланетні технології
Життя у космосі допоможуть знайти інопланетні технології, такі як Сфера Дайсона. Джерело: Вікіпедія

Рівняння Дрейка з точки зору сучасних дослідників

Вчені з Державного університету Пенсільванії спробували по-новому поглянути на рівняння Дрейка. Ця формула дозволяє підрахувати кількість розумних видів у нашій Галактиці, з якими ми можемо вступити у контакт. Хоча це емпіричний вираз, значення коефіцієнтів у якому ми не знаємо навіть приблизно, вона вважається кращим, що у нас є на тепер для теоретичних побудов щодо пошуку цивілізацій у космосі.

Однак Френк Дрейк вивів свою формулу в 1961 році, коли практично єдиним проявом позаземної цивілізації, який могли побачити люди, був радіосигнал. Тож рівняння насамперед говорило про можливість знайти саме таке свідчення позаземного життя. Але відтоді з’явилося чимало нових підходів для його пошуку.

А ось зразки технології, окрім радіосигналу, в рівнянні Дрейка не враховані ніяк. У статті, розміщеній у The Astrophysical Journal Letters, вони спробували модифікувати рівняння Дрейка відповідно до реалій сучасної астрономії.

Модифіковане рівняння Дрейка.
Модифіковане рівняння Дрейка. Джерело: University of Rochester

Пошук біомаркерів

Головна зміна у рівнянні — вчені розділили ознаки біологічного життя та сліди технології, й для кожного із цих параметрів підрахували можливість знаходження. Можливість знаходження в космосі біомаркерів — це саме та фундаментальна зміна, яка відбулася в астрономії за останні 60 років.

Вчені навчилися визначати наявність кисню, води, вуглекислого газу та інших сполук на величезній відстані. Їхня присутність може бути ознакою життя. На Землі організми існували протягом мільярдів років до того, як людство винайшло радіопередавач. Тож можливість, що першими ми знайдемо саме біомаркери, а не радіопередачу, зараз розглядається вченими як дуже висока.

Але у біологічного життя в плані виявлення є й недоліки. Зазвичай біосфера, позбавлена розумних істот, функціонує тільки в межах однієї планети. А при загибелі усього живого виявити його рештки буде надзвичайно складно.

Та й на практиці, коли йдеться про відстані більші, ніж наша Сонячна система, знайти біомаркери виявляється складно. Першим інструментом, потенційно здатним знайти життя біля іншої зорі, буде космічний телескоп James Webb. Однак він тільки готується до виконання цієї задачі.

Чи легко знайти у космосі інопланетні технології?

З огляду на вищевказане, автори дослідження більше уваги радять приділити пошуку позаземних технологій. Вони можуть залишатися після загибелі цивілізації тривалий час. І навіть якщо зразки механізмів стають нефункціональними, то повне їхнє зникнення відбувається не так швидко, як у випадку решток живих організмів.

Крім того, автори публікації зазначають, що на Землі живі істоти створюють техніку, зокрема і для того, аби вибратися за межі власного світу. Тож технічні зразки можуть виявитися ніяк не прив’язаними до певної планети. Навіть більше, їх потенційно можна знайти біля багатьох світил.

Таким чином, складається цікава ситуація. Біологічне життя теоретично може бути виявлене на дуже багатьох планетах, бо воно існує там значно триваліший час, ніж цивілізація. Однак технології можуть за короткий проміжок часу розповсюдитися далеко за їхні межі та залишитися цілими впродовж мільйонів років.

За матеріалами Рhys.org

Только самые интересные новости и факты в нашем Telegram-канале!

Присоединяйтесь: https://t.me/ustmagazine

Випадкова знахідка підтвердила одну з давніх теорій раннього Всесвіту
Вчені відкрили землеподібну планету на відстані 55 світлових років від нас
Телескоп Chandra шукатиме життя біля найближчих до нас зір
Повернення Starliner на Землю затримується ще на чотири дні
Новий трюк для старого телескопа: Hubble відновив наукові спостереження
В уламку скелі знайшли матеріал із протопланетного диска часів формування Сонячної системи
Кожен із нас — центр Всесвіту: парадокс розширення космосу
Молоді зорі кружляють навколо чорної діри, наче рій бджіл
На краю стародавнього кратера: LRO зазнімкував місце посадки місії «Чан’е-6»
Астронавт відмовився виходити у відкритий космос через «незручний скафандр»