У березні 2024 року концентрація озону над Арктикою досягла рекордно високого середньомісячного значення. Про це йдеться у статті команди дослідників із NASA та Університету Лідса, опублікованій у свіжому випуску журналу Geophysical Research Letters.
За даними дослідників причиною рекорду стали серія хвиль планетарного масштабу в період з грудня 2023 по березень 2024 року. Вони поширилися вгору атмосферою і сповільнили стратосферну струменеву течію, що циркулює навколо Арктики. Коли це відбувається, повітря із середніх широт сходиться до полюса, направляючи озон в арктичну стратосферу. Іншим важливим фактором стало те, що в цей період спостерігалося дуже незначне руйнування озону під впливом таких речовин, як хлор.
Активність у березні 2024 року різко контрастує з березнем 2020 року, коли концентрація стратосферного озону в Арктиці навпаки досягла вкрай низького рівня. Тоді циркумполярні вітри не дозволили озону з інших широт поповнити арктичну стратосферу. Полярний вихор також створював холодніші, ніж у середньому, умови, сприятливі для протікання озоноруйнівних реакцій.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруВарто зазначити, що поведінка озонового шару в Арктиці дуже відрізняється від Антарктиди. Над крижаним континентом озонові діри утворюються щороку. Концентрація озону над Арктикою дуже мінлива і залежить від примх тропосферної та стратосферної погоди.
На думку вчених, у нинішнього рекорду немає якоїсь єдиної причини, скоріше це сукупність чинників. Крім погоди, свою роль також зіграв підписаний 1987 року Монреальський протокол, який заборонив виробництво речовин, що руйнують озоновий шар. Однак оскільки фреони зберігаються в атмосфері десятиліттями, середній рівень арктичного озону, як очікується, повернеться до рівня 1980 року тільки 2045 року. Підвищення концентрації парникових газів у стратосфері також прискорює відновлення озону.
Збільшення кількості стратосферного озону позитивно позначається на житті на Землі. Він знижує кількість ультрафіолетового випромінювання, що досягає поверхні нашої планети. Це означає менше пошкодження ДНК рослин і менший ризик розвитку катаракти, раку шкіри та придушення імунної системи у людей і тварин.
Детальніше про те, як озоновий шар захищає Землю від шкідливого випромінювання, можна дізнатися з нашої статті.
За матеріалами Earthobservatory
