На другому поверсі лабораторного корпусу обсерваторії Київського університету є невеличкий кабінетик із малим віконечком, що виходить у бік обсерваторського парку. Він добре знайомий усім українським науковцям і любителям астрономії, які займалися спостереженням комет. У ньому майже чотири десятиліття працював видатний український астроном Клим Іванович Чурюмов. 19 лютого йому би виповнилося 87 років…
Стіни кабінету прикрашають фотографії різноманітних комет, постери міжнародних астрономічних конференцій і численні дипломи, отримані вченим за свою наукову та просвітницьку діяльність. Над невеликим диваном, де Клим Іванович іноді відпочивав після нічних спостережень, висить карта світу з відміченими місцями, які йому вдалося відвідати. В часи СРСР, коли виїзд за кордон був обмежений, астроном багато подорожував у межах країни, побував, між іншим, на секретних тоді космодромах Байконур і Плесецьк. Після 1990 року відмітки з’явилися в США та Канаді, у Великій Британії, Австралії, на Канарських островах… З усіх континентів «неохопленими» лишились Африка й Антарктида.
Коли господар кабінета був на місці та не мав критично важливих справ, він завжди радо приймав гостей — особливо дослідників-любителів, які займалися спостереженнями комет і астероїдів. Багато з них приходили туди, щоб дізнатися, чи бува не з’явилася на небі нова «хвостата зірка».
«Кометний циркуляр»
Як не дивно, значна частина наших читачів народилася ще до появи Інтернету. Але уявити собі світ без нього нам уже важко. Зараз ми можемо в кілька кліків дізнатись, які цікаві небесні події очікуються найближчими днями. Раніше головним джерелом інформації про них були різноманітні «астрономічні календарі», але лише стосовно тих об’єктів і явищ, які вже відкриті та які можна передбачити. Відкриття комет здебільшого трапляється несподівано, і без швидкого надійного способу повідомлення про них чергову «хвостату зірку» цілком можна було прогавити.
Аби заповнити цю «інформаційну прогалину», 1963 року директор обсерваторії Сергій Всехсвятський ініціював випуск «Кометного циркуляра», що містив інформацію про щойно відкриті комети, результати спостережень уже відомих, а також про важливі симпозіуми та конференції вчених, які займалися вивченням цих незвичайних небесних тіл. Після смерті Всехсвятського цей обов’язок взяв на себе Клим Іванович. Бувало, що циркуляр друкувався на звичайній друкарській машинці, а потім розмножувався на великій копіювальній машині — ротаторі. Потім його вручну запаковували в конверти й розсилали підписникам — в основному з СРСР, але були серед них і зарубіжні обсерваторії. Цього унікального видання багато любителів астрономії чекало з нетерпінням. Але поширення всесвітньої мережі та електронної пошти врешті зробило його застарілим. Останні номери циркуляра вийшли 1999 року.
«Клуб двокометних астрономів»
Сам Клим Іванович часто казав, що з першою кометою йому пощастило: «фотографували одну, а на фотопластинку потрапила інша». На його думку, випадково відкрити комету міг кожен астроном, який регулярно спостерігає зоряне небо. Але таке відкриття ще не надає йому права називатися «кометником» — для цього потрібно відкрити хоч би ще одну. Таку комету вчений знайшов 14 липня 1986 року під час експедиції на Корональну станцію Астрофізичного інституту Академії наук Казахської РСР неподалік від Алмати. Цього разу співавтором відкриття виступив Валентин Солодовников, відповідно ця комета отримала назву «Чурюмова-Солодовникова». За сучасною номенклатурою вона має позначення C/1986 N1. Період її обертання навколо Сонця складає близько 12 тис. років.
Насправді не так уже й багато радянських астрономів двічі «відзначились» у назві комети. Одним із них був співробітник Кримської астрофізичної обсерваторії Микола Черних. Він також активно займався пошуками астероїдів і всього виявив їх 537 (а очолювана ним група — понад 1200). Серед нових об’єктів, відкритих ним у 1984 році, є «небесний камінь», який пізніше отримав номер 2627 і запропоновану першовідкривачем назву «Чурюмов».
Комета всього життя
Та все ж найбільше київський астроном прославився завдяки своєму першому відкриттю — кометі Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov-Gerasimenko). Звичайно, з нею йому неймовірно пощастило — ще й у тому, що вона виявилася короткоперіодичною і повертається до Сонця приблизно кожні 6 з половиною років… але яким же треба бути улюбленцем долі, щоб саме до відкритої тобою комети відправили спеціалізований космічний апарат!
Зонд Rosetta був запущений Європейським космічним агентством із космодрому Куру (Французька Гвіана) 2 березня 2004 року. При його старті були присутні Клим Чурюмов і Світлана Герасименко. До своєї мети апарат прибув у 2014-му, після чого два роки вивчав кометне ядро з близької відстані. На жаль, скинутий на нього модуль Philae не зміг повністю виконати своєї наукової програми, але все одно цей проєкт вважається однією з найуспішніших міжпланетних місій. Її результати вчені будуть розшифровувати ще багато років.
Останні роки життя Клим Іванович брав активну участь у заходах, телепередачах і наукових програмах, пов’язаних із місією Rosetta. Як фахівець, він коментував її перебіг і отримані дані. Врешті за рішенням ESA космічний апарат був скерований на ядро комети й 30 вересня 2016 року зіткнувся з ним, після чого припинив свою роботу.
А через два тижні, в ніч із 14 на 15 жовтня, в потязі Київ-Харків у віці 79 років помер Клим Іванович Чурюмов. Таким от містичним чином його життя виявилося пов’язаним із його кометою.
В грудні 2022 року Київська міська рада прийняла рішення про перейменування вулиці Яснополянської у Святошинському районі на честь Клима Чурюмова. Так ім’я вченого з’явилося на карті міста, де пройшла більша частина його життя.
Між іншим, Клим Іванович народився в той самий день, що й славетний Микола Коперник — тільки на 464 роки пізніше…
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
