Надмасивна чорна діра у центрі нашої галактики Чумацький Шлях прокинулася і випустила потужний спалах рентгенівського випромінювання в XIX столітті, як підтверджують нові спостереження цієї події. Лише зараз вчені почули відлуння, якому приблизно 200 років.
Астрономи помітили, що величезні хмари газу в центральній області Галактики світяться у рентгенівському діапазоні яскравіше, ніж очікувалося. Одне з можливих пояснень полягало в тому, що це рентгенівське світло не походить від самої хмари газу, а відбивається від неї після спалаху чорної діри, відомої як Стрілець А* (Sgr A*), котра має масу, що перевищує масу Сонця в 4,1 млн разів.
Теорія полягає в тому, що колись у недалекому минулому Стрілець А* поглинув щось дуже масивне, і спалах рентгенівського випромінювання цієї події відбився від хмар газу неподалік чорної діри. Тепер команда під керівництвом Фредеріка Маріна зі Страсбурзького університету за допомогою супутника NASA Imaging X-ray Polarimetry Explorer (IXPE) не тільки знайшла переконливі докази цієї теорії, а й змогла встановити приблизну дату цієї події.
Гравітаційні сили, які виникають навколо такої масивної чорної діри, як Стрілець А*, настільки сильні, що можуть розірвати все, що опиниться занадто близько до неї. Під час цього процесу формується спалах рентгенівського випромінювання, коли хмара газу, зоря або навіть астероїд розриваються на шматки, а уламки утворюють гарячий диск, який спіраллю затягується в чорну діру.
Космічний апарат IXPE NASA здатний вимірювати поляризацію рентгенівського світла від таких подій. Поляризація — це коливання світлових хвиль у певному напрямку, яке може розкрити інформацію про те, як світло було створене і відбите. IXPE виявив, що рентгенівські ехо-сигнали мають поляризацію, яка відповідає початку координат у напрямку Стрільця А*. Крім того, сила поляризації свідчить про те, що рентгенівські промені були випромінені близько 200 років тому під час події, яка тривала менш ніж півтора року.
«Наша робота представляє переконливі докази того, що рентгенівське випромінювання від гігантських хмар газу є результатом відбиття інтенсивного, але короткочасного спалаху, що виник на Стрільці А* або біля нього», — написала команда Фредеріка Маріна.
Яскравість рентгенівського випромінювання свідчить про те, що цей спалах збільшив рентгенівську світність чорної діри на мільйони разів. Загальна кількість випущеної енергії оцінюється у діапазоні від 1039 до 1044 ерг. Це можна порівняти з активними галактиками типу Сейферта, які мають великі масивні чорні діри, що поглинають значну кількість матеріалу, але впродовж набагато більшого часового періоду.
Точний об’єкт, який був поглинутий чорною дірою, залишається невідомим.
Раніше ми повідомляли про те, що таке чорні діри та як вони виникають.
За матеріалами Space.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
