Спектроскопічні дослідження використовуються в астрономії дуже давно і мають багато застосувань. У новій роботі описується, як за їхньою допомогою можна визначити вплив припливних сил на внутрішню будову небесних тіл.
Новий метод обчислення припливів
Науковці розробили новий метод обчислення того, як припливи впливають на внутрішню структуру планет і супутників. Важливо, що нове дослідження розглядає вплив припливів на об’єкти, які не мають ідеально сферичної внутрішньої структури, що є припущенням більшості попередніх моделей.
Припливи тіл — це деформації, яких зазнають небесні тіла, коли вони гравітаційно взаємодіють з іншими об’єктами. Подумайте, як потужна гравітація Юпітера притягує його супутник Європу. Оскільки орбіта Європи не кругова, нищівний тиск гравітації Юпітера на Місяць змінюється, коли він рухається вздовж своєї орбіти.
Деформації супутників Сатурна
Коли Європа перебуває найближче до Юпітера, гравітація планети відчувається найсильніше. Енергія цієї деформації нагріває надра Європи, дозволяючи океану рідкої води існувати під крижаною поверхнею місяця.
«Те ж саме стосується супутника Сатурна Енцелада, — каже співавтор дослідження Олександр Берн з Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені, який є філіалом Лабораторії реактивного руху NASA у Південній Каліфорнії. — Енцелад має крижану оболонку, яка, як очікується, буде набагато більш несферично симетричною, ніж у Європи».
Цінність нового дослідження
Припливи й відливи, яких зазнають небесні тіла, можуть впливати на еволюцію світів із часом, а у випадку Європи та Енцелада — на їхню потенційну придатність для життя, яким ми його знаємо. Нове дослідження дає змогу точніше оцінити, як приливні сили впливають на внутрішню будову планет.
У статті також обговорюється, як результати дослідження можуть допомогти вченим інтерпретувати спостереження, зроблені місіями до різних світів, починаючи від Меркурія, Місяця і закінчуючи зовнішніми планетами нашої Сонячної системи.
