Сорок років останнім світлинам із поверхні Венери

5 березня 1982 року спускний апарат місії «Венера-14» здійснив успішну посадку на поверхню другої планети Сонячної системи. Загалом він пропрацював 57 хвилин, встигнувши передати кольорову панораму навколишньої місцевості. Через чотири десятиліття вона все ще залишається останнім зображенням з поверхні Венери, яке є у розпорядженні вчених.

Реконструкція вигляду місцевості на місці посадки апаратів «Венера-13» і «Венера-14». Джерело: Don Mitchel

Найекстремальніша планета

У ранні роки космічної ери знання астрономів про Венеру були незначними. По суті, вони були обмежені найзагальнішими фактами: за розмірами планета трохи менша за Землю, а її поверхня постійно прихована густими хмарами. Що ж внизу, залишалося предметом чистих спекуляцій. Тому місії до Венери були фактично польотом у невідомість.

Венера. Джерело: NASA

На жаль, але вже перші апарати, що відвідали планету, вщент розбили мрії космічних романтиків. Зібрані ними дані показали, що вона має занадто гарячу і щільну атмосферу і зовсім не схожа на молоду Землю. Остаточну крапку поставила радянська місія «Венера-7» 1970 року. Її спускний апарат став першим земним посланцем, який зміг пережити спуск і дістатися поверхні.

«Венера-7» показала, що температура в районі посадки перевищувала 450°C, а величина атмосферного тиску становила 90 атмосфер, тобто, як на глибині 900 метрів. Ці дані остаточно поховали всі сподівання знайти життя на Венері.

Як сфотографувати Венеру

Наступним кроком у вивченні Венери мало стати отримання знімків її поверхні. Добре, що виміри рівня освітленості показали, що його можна порівняти з похмурим днем на Землі. Отже, на Венері можна проводити знімкування.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №3 2021 (184)

До товару

Апарат «Венера-9»

Але як саме зробити світлини за таких екстремальних умов? Було очевидно, що якщо розмістити камеру за межами захисної оболонки, то колосальний тиск і температура знищать її. Тому інженери помістили телефотометр всередину спускного апарата. Через спеціальний ілюмінатор світло з поверхні потрапляло до перископічного пристрою, яке потім направляло його до камери.

Панорама «Венери», зроблена спускним апаратом місії «Венера-9». Оброблення зображення: Don Mitchell

Це виявилося вдалим рішенням. У 1975 році радянські апарати «Венера-9» і «Венера-10» передали перші в історії чорно-білі панорами планети. Цікаво, що до цього деякі вчені висловлювали припущення, що через величезний тиск на поверхні існуватиме ефект настільки потужної рефракції, що «Венери» зможуть сфотографувати самі себе. На іншу думку, поверхня планети могла бути повністю прихована серпанком.

Панорама «Венери», зроблена спускним апаратом місії «Венера-10». Оброблення зображення: Don Mitchell

Проте все виявилося набагато простіше. На знімках «Венери-9» перед вченими постала місцевість, вкрита численним камінням із гострими краями. Панорама «Венери-10» продемонструвала утвори, схожі на застиглі лавові потоки. В атмосфері планети не було знайдено ні пилу, ні туману, ні ефекту рефракції.

Останні світлини поверхні Венери

Наступною метою для радянських учених стало отримання кольорових знімків Венери. Це завдання покладалося на запущені 1978 року станції «Венера-11» і «Венера-12». Обидва апарати успішно сіли та пропрацювали понад годину на поверхні планети. Однак ЦУП так і не отримав жодної панорами з дуже образливої причини: з фотометрів апаратів просто не скинулися захисні кришки.

Після такого образливого фіаско інженери внесли серію змін у конструкцію пари наступних апаратів, що отримали позначення «Венера-13» і «Венера-14». Вони здійснили посадку на Венеру 1 і 5 березня 1982 року, передавши перші (й наразі останні) кольорові панорами її поверхні.

Реконструкція вигляду місцевості на місці посадки апарата «Венера-13». Джерело: Don Mitchell

За наступні чотири десятиліття жодна космічна місія не намагалася повторити досягнення «Венер». Швидше за все, нові знімки поверхні Венери будуть отримані не раніше наступного десятиліття місією DAVINCI+. У її межах NASA планує скинути в атмосферу планети зонд, до інструментів якого входитиме інфрачервона камера. Передбачається, що під час спуску він здійснить знімкування високогірного регіону Область Альфа.

Місія DAVINCI+ (концепт). Джерело: NASA GSFC visualization and CI Labs Michael Lentz and colleagues

Водночас план місії DAVINCI+ поки що не передбачає спроб отримання панорам самої поверхні. А це означає, що досягнення «Венери-14» може залишитися непобитим ще протягом багатьох років.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Таємниця Космічної Підкови: виявлено рекордного гравітаційного монстра
Японський автогігант готується до суборбітальних польотів на багаторазовій ракеті
Пентагон використав міф про НЛО для приховування секретної зброї
Космос під загрозою: місії NASA, які можуть бути закриті
ESA розпочала створення революційної місії з пошуку гравітаційних хвиль
Вчені виявили над Антарктидою нейтринні аномалії
Falcon 9 створила примарну «медузу» у небі над США
Китай випробував систему порятунку екіпажу з місячного корабля
Найпотужніше світло у Всесвіті: астрономи побачили, як чорні діри «запалили» перші галактики
Тріумф астрономів: знайдено половину «зниклої» баріонної матерії Всесвіту