Плеяди — одне з найближчих до Землі розсіяних зоряних скупчень. Його можна спостерігати у сузір`ї Тельця поруч із його найяскравішим світилом — Альдебараном. Воно містить кілька тисяч зір.
Плеяди
7 серпня 2026 року Місяць пройде поруч із зоряним скупченням Плеяди, що розташоване в сузір’ї Тельця. На небі воно має вигляд як скупчення дрібних зірочок поруч із гігантським світилом Альдебараном. Скільки їх можна нарахувати неозброєним оком, залежить від того, наскільки гострий ваш зір.
Загалом назв у сузір’я декілька. Головна з них відсилає до давньогрецького міфу про сімох дочок титана Атланта, які почали зазнавати утисків від мисливця Оріона, який почав їх переслідувати. Для того, аби врятувати їх, боги помістили їх на небо.
У міфі сестер було семеро: Альціона, Келено, Майя, Меропа, Астеропа, Тайгета та Електра. Саме тому друга назва скупчення — Сім сестер. І дійсно, зір із яскравістю більше ніж 5, дійсно сім. Однак теоретично людське око може розрізняти об’єкти до зоряної величини 6,5 і загалом таких у Плеядах нараховується 16.
Найяскравіша з зір у скупченні Плеяд — Альціона. Її блиск сягає 2,9, тобто якби вона була одиничною зорею, то вважалася б не яскравою, але примітною. Насправді це молодий і дуже гарячий гігант. При масі, що всемеро переважає наше світило він переважає його за радіусом у 8, а за світимістю — у 2000 разів.
Однак розташовані вони дуже щільно і є дуже дрібними, тому людському мозку важко їх розрізнити, крім того, що там багато-багато джерел світла. Саме звідти походить українська назва цього скупчення — Стожари.
Ще один цікавий факт, пов’язаний із назвою Плеяд стосується Японії. Там для цього скупчення існує дві назви. Перша — Мутцурабоші, «шість сестер» що, знову ж таки, відсилає до того, що зір там багато, але скільки саме підрахувати важкувато.
Але є й друга назва, яка буквально означає «зібрані разом» і японською це звучить як «субару». Таку назву має головний телескоп Національної Астрономічної Обсерваторії Японії. Однак значно відомішим є однойменний автовиробник. Зорі на його емблемі — це саме Плеяди.
Що каже про Плеяди астрономія?
То скільки ж насправді в стожарах зір? Астрономам відомо близько 1200, однак це не остаточна відповідь. Річ у самому розумінні того, що собою взагалі являє цей об’єкт. Подібні скупчення народжуються з великої газопилової хмари усі разом із мінімальними проміжками.
У випадку із Плеядами це сталося приблизно 115 млн років тому, тобто у порівнянні із Сонцем усі зорі в цьому скупченні дуже молоді. Коли вони тільки сформувалися, то знаходилися одна до одної значно ближче, ніж зараз. Нині скупчення простягнулося на 12 св. років.
Тож вчені мають значно кращу можливість, ніж просто рахувати зорі. Вони використали дані про гравітаційний вплив скупчення на сусідні зорі, і дійшли висновку, що воно має загальну масу близько 800 сонячних мас.
Здавалося б, це навіть менше, ніж ті 1200, які вони бачать, але астрономи добре знають, яке звичайне співвідношення світил різної маси у просторі. І те, що Плеяди важать аж стільки означає, що насправді в їхньому складі близько 3000 світил. Просто більшість з них є червоними та коричневими карликами, які ми просто не бачимо.
На якій відстані від нас знаходяться Плеяди
Плеяди є одним з найближчих до нас розсіяних зоряних скупчень. Це вчені знають майже напевно. А от на якій відстані точно знаходяться окремі зорі чи центр мас скупчення досі лишається загадкою. Зазвичай різні вимірювання дають приблизно одні й ті самі результати. Але не в цьому випадку. Вперше відстань до Плеяд виміряв у 1999 році космічний телескоп Hipparcos. І за його даними вона становить 125 св. років. Однак у 2004 році ту саму відстань виміряли за допомогою іншого космічного телескопа — Hubble, і вона виявилася рівною 134,6 св. років. І проблема в тому, що перший із цих інструментів спеціально був створений для астрометричних досліджень, а другий — ні. Почалися довгі дискусії, які тривали два десятки років і остаточно завершилися лише нещодавно.
Річ у тім, що у 2009 році науковці перевірили дані Hipparcos і дійшли висновку, що вони помилялися, тільки не в той бік, що усі очікували. Відстань до Плеяд виявилася рівною приблизно 120 св. рокам, тобто різниця між двома вимірюваннями тільки збільшилася.
У 2012 році черговий аналіз показав, що особливість самого скупчення могла вносити у визначення значні похибки, і насправді відстань до нього складає 126 або 132 св. року, що вже було ближче до значень Hubble, але все ж ще відрізнялося від того, що він виміряв.
У 2014 році нове вимірювання виконане за допомогою наддовгої бази допомогло отримати нову цифру — 136 св. років. Остаточно ж крапку у суперечках поставили дані трьох релізів космічного телескопа Gaia 2016, 2018 та 2023 років. Вони дали оцінки відстані у 134, 136,2 та 135,74 св. року. Тобто приблизно саме такий діапазон відстані слід вважати правильним.
Майбутнє Плеяд
Ще один цікавий факт про Плеяди пов’язаний з їхнім майбутнім. Як і решта розсіяних скупчень, вони тримаються разом завдяки силі гравітації, яка поступово слабне через дрібне розходження їх у просторі. Чим сильніше вони розходяться, тим слабшою вона стає. Дослідження показує, що нинішні 3000 зір у Плеядах — це лише третина від їхньої початкової кількості.
Крім того, не варто забувати, що наймасивніші зорі скупчення еволюціонують дуже швидко. Вже за кілька сотень мільйонів років чимало з них закінчать свій шлях як білі карлики, нейтронні зорі чи чорні діри. Решта поступово губитиметься в космосі.
Десь через 600 млн років у скупченні залишиться лише чверть від усіх зір, що присутні там зараз. А за мільярд років їх кількість знизиться до лише кількох десятків. Насправді таких груп зір, які вже не пов’язані між собою гравітацією, але продовжують рухатися у більш-менш тому самому напрямку навколо нас чимало. Колись і саме Сонце народилося в такому скупченні.
В усякім разі Плеяди лишаються одним з найцікавіших об’єктів на зоряному небі, доступних кожному. Тож, не варто втрачати можливість спостерігати за ними.
