Астрономи та астрологи рідко бувають у чомусь згодні між собою. Однак щодо того, що з 14 по 21 травня Сонце перебуватиме у сузір’ї Тельця, вони одноголосні. Як так сталося і чи означатиме це, що саме зараз — найкращий час для спостереження цього сузір’я, читайте у статті.
Сонце в сузір’ї Тельця
З 14 по 21 травня — єдиний тиждень у році, коли ніхто не сперечається, що Сонце перебуває у сузір’ї Тельця. Річ у тім, що астрологи стверджують, що наше світило перебуває в ньому з 21 квітня по 21 травня. Водночас кожен астроном знає, що 14 травня наше світило тільки входить у сузір’я і залишить його 19 червня.
Чому так сталося, можна прочитати у цій статті. Коротко ж можна зазначити, що астрологи користуються знаннями про положення Сонця серед зір, які були актуальними 2000 років тому. Знання ж астрономів базуються на тому, що вони бачать зараз.
У будь-якому разі, сузір’я Тельця заслуговує на те, щоб познайомитися з ним ближче. Щоправда, зробити це зараз, в середині травня, практично неможливо. І причиною є саме те, що Сонце перебуває в цьому сузір’ї. Тобто сходять і заходять вони практично одночасно. А дивитися на наше світило незахищеними очима небезпечно.
Щоб побачити сузір’я Тельця, варто дочекатися хоча б середини літа — тоді його можна спостерігати рано-вранці, перед світанком. Проте найкращий час для спостереження — зима, коли сузір’я підіймається високо в небі приблизно в середині ночі.
Найзручніший спосіб знайти Тельця на небосхилі — скористатися сузір’ям Оріона. Погляньте на його пояс — три яскраві зорі, розташовані майже в одну лінію. Якщо від них провести уявну лінію на захід, ви побачите яскраву зорю, оточену менш помітними. Це — Альдебаран (α Тельця).
Саме сузір’я справді чимось нагадує бика. Неозброєним оком у ньому можна нарахувати 216 зір. При сьому найяскравіші з них утворюють щось схоже на звужену букву «Х». Від центрального скупчення вусібіч відходять дві гілки зір. Можна побачити в них дві пари ніг або роги й одну пару.
Що за Телець такий?
Сузір’я Тельця під приблизно такою назвою було відоме ще стародавнім народам. Загальноприйняті міфи, пов’язані з ним, є давньогрецькими, але дуже ймовірно, що з’явилися вони набагато пізніше, ніж назва сузір’я.
Перший із міфів пов’язує сузір’я Тельця з головним олімпійським богом Зевсом. Саме на бика він перетворився для того, аби вкрасти фінікійську принцесу Європу. Він перевіз її через море на Крит, де зробив своєю коханкою, і саме від них походили царі острова.
Але й на цьому міф не завершується. Перетворення Зевса не минулися безслідно, і невдовзі в родині цих самих мінойських царів народився хлопчик із головою бика. Для нього збудували палац із безліччю кімнат. Згодом ця будівля стала відома як Лабіринт, а чудовисько, що в ньому жило, — як Мінотавр.
Інший грецький міф пов’язує сузір’я Тельця з німфою Іо, тієї самою, на честь якої названий один із супутників Юпітера. За легендою, вона була ще однією коханкою Зевса (Юпітер — римський відповідник цього грецького бога), яку той спробував заховати від своєї дружини Гери. Однак ревнивиця наслала на нещасну Іо овода, який дуже їй дошкуляв.
Взагалі міфів, пов’язаних із сузір’ям Тельця, чимало. Наприклад, є дослідження, яке пов’язує його з тим фактом, що всі західні алфавіти починаються з букви «А». Річ у тім, що до 1500 року до н.е. точка весняного рівнодення розташовувалась саме в цьому сузір’ї. І, відповідно, саме воно було перши знаком зодіаку.
На івриті «бик» звучить як «алеф». І саме так зветься перша буква єврейського алфавіту. За посередництва фінікійського, вона перейшла у грецький алфавіт, де перетворилася на «альфу», а вже звідти потрапила до латинського та кириличного алфавітів, зберігши за собою першу позицію.
Зорі Тельця
Якщо говорити про зорі, які можна побачити в сузір’ї Тельця, то почати треба з Альдебарана. На земному небі він 14-й за яскравістю. Насправді це відносно невеликий червоний гігант, розташований на відстані 65 світлових років. Він лише на 16% важчий за Сонце, проте за радіусом у 45 разів перевищує наше світило. Його вік складає 6,4 млрд років.
Друга за яскравістю зоря у Тельці — його Бета, що зветься Нат, або Ель-Нат. Це — біло-блакитний гігант, що розташований у 130 світлових роках від нас. За масою він у 4,5 раза перевищує Сонце, але за світимістю — у 700 разів. Це молоде і гаряче світило.
Не менш гарячою є Альціона, або Ета Тельця. Це — найяскравіша зоря у скупченні Плеяди, яка насправді є кратною системою, віддаленою від нас на 440 св. років. Найбільший її компонент — блакитний гігант, що переважає Сонце за масою у 6, а за світимістю у 2400 разів.
Це світило обертається настільки швидко, що речовина в його екваторіальній області утворює диск. Також до складу системи входять ще три світила, два з них є відносно невеликими білими зорями головної послідовності, а третя — жовто-білою.
Однак зорі Тельця цікаві не тільки своєю яскравістю. Наприклад, Глізе 176 відділяє від нас 31 світловий рік. Це достатньо великий червоний карлик, маса якого складає приблизно 49% маси Сонця, а радіус — 48% сонячного. Цікавий він тим, що навколо нього обертається планета, приблизно в 9 разів важча за Землю. Один рік на ній триває лише 8,8 доби, вона являє собою маленький гарячий нептун.
Інша цікава зоря — Т Тельця. Вона дала назву цілому класу змінних зір. Це світило дуже молоде, його вік становить лише кілька мільйонів років і процес його формування ще не завершився. Надзвичайно потужний зоряний вітер «видув» увесь водень на околиці системи, й там сформувалася туманність.
Т Тельця підсвічує її, а та продовжує хаотично рухатися. Відбите від цієї хмари світло ми й сприймаємо як зміну яскравості зорі. Відстань до неї складає близько 400 світлових років.
Ще одна зоря, яка дала назву цілому класу змінних, — RV Тільця. Це — субгігант, що зазнає циклічних змін не тільки яскравості, але й кольору. У максимумі він нагадує жовту зорю зі світимістю у 2800 разів більшою, ніж у Сонця, а у мінімумі — червону і в кілька десятків разів тьмянішу.
Т Тельця пульсує, то роздуваючись, то стискаючись. Основний період коливань яскравості складає 78 діб. Є також додатковий — тривалістю 1200 діб. Зоря має супутник — білий карлик.
Плеяди та Гіади
Сузір’я Тельця також цікаве тим, що у ньому міститься аж два достатньо близьких до Землі розсіяних скупчення — Плеяди та Гіади. Перше з них розташоване на відстані близько 400 світлових років від нас. Найяскравішим його об’єктом є вже згадана Альціона, а також ще шість світил, які разом називають «сім сестер». Проте насправді до складу цього скупчення входить принаймні 700 відомих об’єктів.
Друге скупчення, Гіади, попри те, що зорі в ньому тьмяніші, розташоване значно ближче до нас. Відстань до нього складає близько 150 св. років, що робить його найближчим до Землі зоряним скупченням.
Усі зорі в ньому мають приблизно однаковий вік і утворилися близько 650 млн років тому. За час існування скупчення зв’язок між ним встиг сильно ослабнути. Вважається, що як гравітаційно зв’язна система Гіади перестануть існувати приблизно через 30 млн років.
Крабоподібна туманність
Однак найцікавіший об’єкт у Тельці, який можна побачити у невеликий телескоп чи навіть у потужний бінокль, — Крабоподібна туманність. Саме його знаменитий астроном Шарль Мессьє у другій половині XVIII століття вніс у свій каталог під першим номером.
У телескопи, подібні до того, що мав у своєму розпорядженні Мессьє, цей об’єкт виглядає просто витягнутою світлою плямкою без ознак зір всередині. У досконаліші й потужніші астрономічні інструменти видно, що він містить велику кількість окремих волокон, які стирчать вусібіч і справді роблять його схожим на якусь ракоподібну істоту.
Найкращі ж сучасні дослідження крабоподібної туманності показують її надзвичайно складну структуру. Проте чим вона є? Це — залишок наднової, світло якої досягло Землі у 1054 році й було зафіксоване у китайських хроніках. Відстань до неї становить 6500 світлових років. Власне, крабоподібна туманність — це рештки загиблої зорі, що розлітаються вусібіч зі швидкістю 1500 км/с. Зараз її діаметр складає 11 св. років.
У центрі крабоподібної туманності міститься те, що лишилося від померлої зорі — пульсар PSR B0531+21. Цей об’єкт діаметром 20–30 км став першою нейтронною зорею, яку вдалося пов’язати з відомим вибухом наднової.
