Експерименти, проведені у NASA свідчать, що космічні промені здатні повністю зруйнувати амінокислоти у марсіанському ґрунті на невеликій глибині. Тому роверам, які шукають життя на Червоній планеті, треба копати глибше.
Космічні промені руйнують амінокислоти
Вчені NASA провели лабораторний експеримент і визначили, що високоенергетичні промені руйнують амінокислоти у марсіанському ґрунті набагато швидше, ніж вважалося досі. Це означає, що роверам, які шукають життя на поверхні Червоної планети, не так просто буде знайти ознаки життя.
Амінокислоти — це органічні молекули, з яких складаються білки. Вони можуть мати біологічне та небіологічне походження. Однак наявність деяких із них у марсіанському ґрунті могла б бути розцінена як пряме свідчення існування життя у минулому.
Космічні промені — це високоенергетичні заряджені частинки, що народжуються на Сонці та інших зорях. На землі нас від них захищають атмосфера та магнітне поле. На Марсі й те, й інше значно слабші, але досі вважалося, що складні органічні молекули могли зберегтися на ньому навіть на невеликій глибині впродовж мільярдів років.
Нові лабораторні експерименти
Досі вчені проводили експерименти щодо дії космічних променів на чистих зразках амінокислот. І ті показували непогану стійкість. Але ймовірність знайти на Марсі настільки великі кластери органіки мізерна. Тому цього разу вчені створили зразки з суміші амінокислот із кремнеземом, гідратованим кремнеземом та кремнеземом з перхлоратами.
Усі зразки перебували деякий час у вакуумі під дією різних видів іонізуючого випромінювання. Деякі з них зберігалися при кімнатній температурі, деякі — при мінус 55 градусів за Цельсієм. Такий діапазон відповідає умовам на Марсі.
Марсоходам треба копати глибше
Дослідження свідчать, що амінокислоти в умовах Марса розкладаються під дією іонізуючого випромінювання значно швидше, ніж вважалося досі. Наприклад, на глибині близько п’яти сантиметрів, на якій зараз відбирає зразки марсохід Perseverance, вони руйнуються приблизно за 20 млн років.
Однак вік наймолодших ознак життя, які розраховують знайти вчені, вимірюється мільярдами років. Тож для того, щоб їх знайти, треба шукати у молодих викидах метеоритних кратерів. На більшій глибині шанс вціліти в амінокислот значно вищий.
Наприклад, зразки амінокислот у метеориті RBT 04262 до того, як бути викинутими з Марса, перебували на глибині принаймні на один метр під його поверхнею. Загалом підраховано, що для того, аби гарантовано знайти неушкоджену ДНК, роверу треба копати глибше, не менш ніж на 2 метри.
За матеріалами Рhys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine