Сьогодні ми зосередимось на цікавому терміні, який останнім часом привертає увагу в оборонній та військовій сферах — «ракета-дрон». Що це таке, чим вона відрізняється від безпілотників, звичайних та крилатих ракет і чому це поняття досі залишається доволі неоднозначним?
Для цього ми зануримось у світ різних типів сучасних літальних апаратів та боєприпасів. У розмаїтті визначень, термінів і категорій часом можна заплутатися. Розглянемо балістичні та крилаті ракети, безпілотні літальні апарати (БпЛА), щоб дістатися основного сенсу нового терміну «ракета-дрон».
Термін «ракета-дрон» поки не є стандартним і у професійній літературі трапляється рідко. Найчастіше використовують терміни «баражуючий боєприпас» або «безпілотний літальний апарат (БпЛА) з ракетним прискорювачем» (Rocket powered UAV). Тому поява терміна «ракета-дрон» може спричинити плутанину. Визначення подібних систем сильно варіюються і їхнє точне позиціювання в системі може відрізнятися від джерела до джерела. Найближчі сусіди — це звичайна ракета (балістичного типу), крилата ракета та класичний БпЛА.
Тут слід розтлумачити: часто терміни дрон і БпЛА використовуються як взаємозамінні, проте всередині професійної сфери поділ відбувається за таким принципом: БпЛА повинні мати можливість автономного польоту, тоді як дрони — ні. З цього розуміємо, що будь-який БпЛА є дроном, але не навпаки.
Своєю чергою формулювання «крилата ракета» займає проміжне положення між балістичними ракетами та БпЛА, що може бути сприйняте як спрощення. Крилаті ракети за своїми аеродинамічними характеристиками та принципом тяги ближче до БпЛА, ніж до балістичних ракет. Вони летять в атмосфері, використовуючи підйомну силу крил, мають керовану траєкторію і можуть огинати рельєф.
Тож розглянемо основні відмінності описаних систем.
1. Тип руху та аеродинаміка
Звичайна ракета (балістичного типу). Летить переважно балістичною траєкторією після активної ділянки розгону, не покладаючись на підйомну силу крил.
Крилата ракета. Має крила і використовує підйомну силу для підтримки польоту, на кшталт літака. Двигун зазвичай реактивний (турбореактивний або турбовентиляторний), що забезпечує тривалий керований політ на малій або середній висоті. Тобто «крилата конструкція» у такої ракети — ключовий елемент.
БпЛА. Працює як безпілотний літак чи мультикоптер. Використовує або гвинтовий (пропелерний) двигун, або електромотори з роторами (мультикоптери) для створення підйомної сили та маневру. Більшість спроєктована для тривалого зависання чи тихохідного польоту, а не для високих швидкостей.
Ракета-дрон. Може використовувати ракетний чи комбінований двигун, а за наявності крил чи тримальних поверхонь* здатна маневрувати та контролювати політ, але акцент частіше на високу швидкість, вертикальний пуск чи виконання специфічних завдань.
*Тримальна поверхня — поверхня, яка завдяки зустрічному потоку повітря створює аеродинамічну підіймальну силу.
2. Навігація та управління
Звичайна ракета (балістичного типу). Зазвичай, має запрограмований профіль польоту з мінімальними коригуваннями після запуску. Що правильно для класичних балістичних ракет ранніх стратегічних чи тактичних зразків. Однак сучасні балістичні ракети можуть мати просунуті системи навігації та здатні виконувати маневри в атмосфері на фінальній ділянці траєкторії, що робить їхній профіль польоту складнішим, ніж просто заздалегідь запрограмований.
Крилата ракета. Оснащена високоточним навігаційним обладнанням (GPS, інерційна навігація, кореляція з рельєфом місцевості), що дозволяє їй летіти на малій висоті, огинаючи рельєф та уникаючи виявлення радарами. Управління може бути автономним без операторського втручання після запуску.
БпЛА. Має або дистанційне керування оператором (прямий радіоканал або супутниковий зв’язок), або високоавтономну систему навігації та планування маршруту. Може використовуватися для спостереження, розвідки, картографування, доставлення вантажів тощо.
Ракета-дрон. Передбачає або більш гнучку, дистанційну систему управління, або вбудований ШІ, при цьому може змінювати сценарії застосування.
3. Тривалість польоту та дальність
Звичайна ракета (балістичного типу). Час активного польоту коротший, а траєкторія в основному визначається початковими умовами запуску та енергією двигуна.
Крилата ракета. Може летіти тривалий час на великих дистанціях (сотні та тисячі кілометрів) із постійним керуванням траєкторією.
БпЛА. Дальність та час польоту сильно варіюються від класу та розміру безпілотника: від хвилин (дрібні квадрокоптери) до десятків годин (стратегічні або великі розвідувальні БпЛА).
Ракета-дрон. Може бути спроєктована і для короткого польоту, але загалом, як і крилаті ракети, спеціально оптимізована для тривалого та керованого маловисотного польоту.
4. Застосування та ресурс
Звичайна ракета (балістичного типу). Часто використовується для швидкого удару по статичних цілях (балістичні ракети) або для виведення об’єктів на орбіту (космічні). Використання одноразове (бойові та більшість космічних, за винятком сучасних багаторазових ступенів у космічних ракет-носіїв).
Крилата ракета. Призначена для точкового високоточного удару по наземних цілях з великою дальністю, зберігаючи малопомітність завдяки польоту на малих висотах. Як правило, одноразова система озброєння не повертається до оператора.
БпЛА. Багатофункціональна платформа: розвідка, спостереження, картографія, доставлення вантажів, пошуково-рятувальні операції, сільськогосподарські завдання та багато іншого. Бойові БпЛА можуть нести озброєння, але їхній основний принцип — багаторазове застосування та повернення, може приземлятися, обслуговуватись і використовуватись повторно, якщо це не «камікадзе»-тип.
Ракета-дрон. Може застосовуватись для розвідки, спостереження, імітації цілей або точкових бойових завдань, поєднуючи можливості маневрування та управління як у безпілотників, але з ракетними характеристиками старту та розгону. Зазвичай після виявлення цілі та атаки знищується разом із нею.
5. Приклади
Звичайна ракета (балістичного типу). Найпростіший приклад це Фау-2 — перша у світі балістична ракета, що застосовувалася Німеччиною у Другу світову війну.
Крилата ракета. Одна з найвідоміших крилатих ракет — це Tomahawk. Застосовується з морських та підводних носіїв, відрізняється точністю та великою дальністю польоту.
БпЛА. Тут прикладів, які візуально будуть сильно відрізнятися, може бути безліч. Це і MQ-1 Predator, відомий нам Bayraktar TB2, Penguin C MK2 тощо.
Ракета-дрон — це ніби «гібрид»: одноразовий, як боєприпас, але здатний маневрувати й змінювати план польоту, як безпілотник. Вона може довго перебувати в зоні цілі, чекати на оптимальний момент для атаки та має гнучкі сценарії застосування. Може використовувати ракетний або комбінований двигун, і якщо вона оснащена крилами або іншими тримальними поверхнями, здатна маневрувати та контролювати політ. Проте наголос часто робиться на високій швидкості, вертикальному запуску, гнучкій дистанційній системі управління або вбудованому ШІ, при цьому може змінювати сценарії застосування.
Прикладами ракети-дрона можна назвати як Switchblade — портативний боєприпас, що запускається з тубуса, керується оператором та має можливість тривалого патрулювання у повітрі для атаки в певний момент.
Українські розробки, про які відомо з відкритих джерел:
- «Пекло» — український далекобійний боєприпас великої дальності, що позиціюється розробниками як ракета-дрон. Заявлена дальність до 700 км та швидкість — до 700 км/год. Боєприпас має реактивний двигун і поєднує риси дронів-камікадзе та крилатих ракет.
- «Паляниця» — далекобійна ракета-дрон українського виробництва. Припускається, що «Паляниця» є маневреним безпілотником з потужною бойовою частиною та турбореактивним двигуном. Запускається з наземної установки.
Таким чином, кожен із цих типів апаратів має свою роль і особливості. Балістичні ракети забезпечують швидкий удар, крилаті ракети — точне ураження на великій відстані, БпЛА виконують широкий спектр завдань, а ракети-дрони заповнюють нішу між крилатою ракетою та безпілотником, надаючи гнучкість у виборі часу і способу атаки.
У майбутньому розвиток автономних систем, штучного інтелекту та нових двигунів ще більше розмиватиме межі між цими категоріями. Але вже зараз ми бачимо, що різноманітність засобів ураження та спостереження — це інструментарій сучасної війни й безпеки, який постійно вдосконалюється.
