Уявіть, що ви космонавт, який досліджує безкраї простори космосу. Як раптом вас викинуло зі шлюзу космічного корабля. Що трапилося би з вашим тілом, якби воно потрапило до космічного вакууму, якби на вас не було захисного скафандра?
Насамперед варто зазначити, що багато голлівудських уявлень подібного сценарію вкрай перебільшені. Часто показують ситуацію, коли людина нібито миттєво замерзає на смерть. У цьому є лише частка правди. Астронавт у космосі без скафандра, безперечно, загинув би. Але смерть настала б упродовж кількох хвилин, а не секунд. Але все одно, кінець жахливий: усі рідини всередині тіла закипіли б, а саме воно роздулося.
Що являє собою космічний вакуум?
Космос — вакуум, позбавлений повітря. Це означає, що, на відміну від Землі, тут немає атмосфери з комфортним для людини тиском. Атмосферний тиск визначає температуру, за якої рідини закипають і стають газоподібними. Якщо тиск, що чиниться повітрям за межами рідини, великий, бульбашкам газу важче утворитися, піднятися на поверхню та випаруватися. Оскільки в космосі практично немає атмосферного тиску, температура кипіння рідин значно знижується.
«З огляду на те, що людське тіло на 60% складається з води, — це серйозна проблема. Без тиску рідка вода у вашому тілі закипіла б, одразу ж перетворившись із рідини на газ. Усі тканини тіла, що містять воду, почнуть розширюватися, а ви — роздуватися», — пояснює доктор Кріс Ленхардт, фахівець з оперативної космічної медицини NASA.
Ебулізм і смерть
Утворення бульбашок газу в рідинах організму, відоме як ебулізм, також відбувається у глибоководних аквалангістів, які спливають дуже швидко. У космонавтів без скафандра кров, що тече по венах, закипає повільніше, ніж вода у тканинах, бо кровоносна система має власний внутрішній тиск. Тому масивний ебулізм у тканинах тіла відбувається майже миттєво.
У публікації в журналі Aerospace Medicine and Human Performance від 2013-го йшлося про вплив вакууму на тварин. Практично всі вони непритомніли впродовж 10 секунд після потрапляння у безповітряний простір. Деякі з них втрачали контроль над сечовим міхуром та кишковою системою. Це відбувалося внаслідок набрякання кровоносної системи в їхніх м’язах, що обмежувало приплив крові до серця та мозку. Після гіпоксії смерть настає протягом наступних двох хвилин.
Згідно зі збіркою даних NASA з біоастронавтики, космічний вакуум також витягує повітря з ваших легенів, внаслідок чого ви задихаєтеся впродовж кількох хвилин. Після початкового викиду повітря вакуум продовжить витягувати газ та водяну пару з вашого тіла через дихальні шляхи. Безперервне кипіння води також матиме ефект охолодження — випаровування молекул води поглине теплову енергію тіла та призведе до того, що області навколо носа та рота замерзнуть. Поступово охолоне усе тіло.
Реальні інциденти
Деякі люди справді зазнавали часткового впливу вакууму та вижили. 1960 року американський пілот Джозеф Кіттінджер, беручи участь у проєкті «Ексельсіор», піднявся на аеростаті на висоту 31 км. Але під час підйому рукавичка його скафандра виявилася негерметичною, і на такій висоті, де тиск був трохи вищий за космічний вакуум, його рука роздулася. Після стрибка з наступним приземленням з кінцівкою було все гаразд.
1966 року аерокосмічний інженер NASA Джим Леблан допомагав тестувати працездатність прототипів скафандрів у величезній вакуумній камері. У якийсь момент шланг подачі стисненого повітря в його костюм перестав працювати, тиск миттєво впав, і Джим опинився у вакуумі.
«Я відчув, як слина на моєму язиці почала пузиритися ще до того, як знепритомнів, і це останнє, що я пам’ятаю», — згадував він в епізоді документального серіалу «Місячні машини».
Рекомендуємо також ознайомитися з нашим матеріалом про історію місячних скафандрів.
