Надмасивна чорна діра в центрі віддаленої від нас на 408 млн світлових років галактики з перервою у майже два роки породила два дуже схожих спалахи. Науковці вважають, що це може бути рідкісне явище — подвійна подія припливного руйнування.

Подвійний спалах у віддаленій галактиці
Чорні діри, що розташовані у центрах галактик, часто проявляють себе надзвичайно потужними спалахами, які за своєю яскравістю перевищують навіть наднові. Це — досі не дуже добре вивчені події припливного руйнування. Проте нещодавно вчені повідомили, що зафіксували таке ж явище, тільки парне.
Взагалі події припливного руйнування — це акти загибелі зір. Кожен із них по-своєму унікальний, але спостерігалися вони вже не раз. Подія, яку зафіксувала у 2022 році автоматична система ASAS-SN поблизу від чорної діри ASASSN-22ci, спочатку теж здавалася цілком звичайною. Усього лише чергова зоря у галактиці WISEA J122045.05+493304.7, віддаленої від нас на 408 млн св. років, необережно наблизилася до монстра в її центрі й була розірвана на шматки.
Проте 720 днів потому установка для спостереження транзієнтів Цвіккі та Asteroid Terrestrial Impact Last Alert System (ATLAS) зафіксували біля цієї ж чорної діри другий спалах, дуже схожий на перший. При цьому обидва вони здавалися цілком нормальними.
Подвійна подія припливного руйнування
Науковці підозрюють, що в цьому випадку мають справу з подвійною подією припливного руйнування. Зазвичай чорна діра за раз руйнує тільки одну зорю. Проте приблизно раз на 20 подій припливного руйнування у них бере участь пара світил.
Судячи з потужності обох спалахів, у них мали б брати участь зорі з масою, порівнюваною із Сонцем. А ось чорна діра ASASSN-22ci приблизно у 3 млн разів важча за нього, тобто її можна порівняти зі Стрільцем А* в центрі Чумацького Шляху.
Проте вважати, що в цьому випадку два спалахи відповідають двом окремим зорям, неправильно. Дослідники передбачають, що все відбувалося за іншим сценарієм. Під час першого спалаху чорна діра розірвала одну із зір, і в цей момент друга отримала неймовірно потужне прискорення, яке виштовхнуло її геть, але не до кінця.
Зовсім покинути зону тяжіння чорної діри зоря не змогла і перейшла на ексцентричну орбіту, яка за 720 діб знову привела її до прихованого монстра. Той знову спробував її розірвати, проте розрахунки показують, що в такому сценарії припливне руйнування має бути лише частковим. При цьому зоря може пережити навіть кілька подібних циклів.
В очікуванні третього спалаху
На основі всіх цих моделей вчені очікують на третій спалах 4 лютого 2026 року. Це буде підтвердженням того, що вони не помилялися і дозволить вивчити дивовижний процес руйнування подвійної системи, який має завершитися повним руйнуванням і другого світила.
Проте третього спалаху може і не відбутися. Цілком можливо, що зоря вже була зруйнована під час другої події припливного руйнування. Такої можливості виключати не можна. Нарешті, існує ймовірність, хоча і дуже маленька, що науковці всі ці події справді неправильно інтерпретували.
Цілком можливо, що це не була подвійна система. Просто дві окремі зорі приблизно однієї маси необережно наблизилися до чорної діри за короткий проміжок часу і були нею зруйновані. Тоді третього спалаху також очікувати марно.
За матеріалами www.space.com