За 13 років досліджень марсохід NASA Curiosity подолав 34 км марсіанської поверхні, збираючи дані про минуле Червоної планети. Нещодавній аналіз зразків із кратера Гейла приніс революційне відкриття: великі поклади сидериту — мінералу, який може пояснити, як Марс втратив свою атмосферу та перетворився з вологого світу на безплідну пустелю.
У статті, опублікованій у журналі Science, вчені повідомили про виявлення сидериту (карбонату заліза) у багатих на сульфати шарах гори Шарп. Цей мінерал — недостатня ланка в теорії про те, що мільярди років тому Марс мав густу атмосферу з вуглекислим газом (CO₂) та рідку воду. Раніше карбонатів знаходили замало, але нові дані з трьох точок буріння підтверджують: CO₂ колись нагрівав планету, затримуючи тепло, а потім осів у породах.
«Це перший прямий доказ того, що Марс мав потужну вуглекислотну атмосферу. Тепер ми розуміємо, як вона зникла, і чому планета втратила воду», — наголошує Бенджамін Тутоло з Університету Калгарі, керівник дослідження.
Як вуглекислий газ перетворив Марс на пустелю
За моделлю, CO₂ та вода взаємодіяли, формуючи карбонатні мінерали. Згодом атмосфера «осідала» в породах, позбавляючи планету теплової ковдри. Без CO₂ Марс охолонув, вода замерзла або випарувалася, залишивши лише сухі русла та солоні озера, сліди яких і досі вивчають науковці.
«Коли CO₂ осів у сидеритах, Марс втратив здатність утримувати тепло. Це наче сторінка з геологічного щоденника планети, якій 3,5 млрд років», — пояснює Томас Брістоу з NASA.
Curiosity дістав зразки за допомогою бура, який проникає на 3–4 см у породу. Порошкоподібний матеріал потрапляє до приладу CheMin, де рентгенівська дифракція визначає його склад. Ця методика також пояснила, чому карбонати не виявляли з орбіти: вони приховані під шарами сульфатів, які поглинають інфрачервоне випромінювання. Якщо подібні поклади поширені на Марсі, це підтвердить, що колись він був схожий на ранню Землю.
Чому Земля та Марс пішли різними шляхами?
«3,5 млрд років тому Земля вже підтримувала життя, а Марс почав перетворюватися на пустелю, — зазначає Едвін Кайт із Чиказького університету. — Наше відкриття допомагає зрозуміти, чому дві планети розвинулися так по-різному».
Наступним кроком стане пошук карбонатів у інших регіонах Марса, що допоможе відтворити кліматичні зміни та оцінити шанси на існування давнього життя. Поки що ж Curiosity продовжує свою подорож, розкриваючи нові секрети Червоної планети.
Раніше ми повідомляли про те, як атмосфера Марса опинилась у пастці всередині гірських порід.
За матеріалами NASA
