Після десятиліть суперечок і скасованих відкриттів, астрономи зуміли підтвердити наявність екзопланет в одного з найближчих сусідів Сонця. Йдеться про зорю Барнарда.

«Білий кит» мисливців за екзопланетами
Зоря Барнарда розташована на відстані 6 світлових років від Землі. Ближче до нас лише потрійна система Альфа Центавра. Зоря Барнарда — це самотній червоний карлик, радіус якого становить 18% від радіуса Сонця, а маса — 15% від маси Сонця. Вона випромінює приблизно у 250 разів менше світла, ніж наша рідна зоря. Тому, попри близькість, її неможливо побачити неозброєним оком на земному небі.

Вчені давно намагалися знайти екзопланети біля зорі Барнарда. Перші сенсаційні заяви про їхнє виявлення були зроблені ще в 1960-ті роки, але пізніше спростовані. Згодом різні групи астрономів теж робили заяви про виявлення ознак екзопланет у системі Барнарда — і щоразу ті не отримували підтвердження. Через це деякі вчені образно почали порівнювати їх із білим китом із «Мобі Діка».
Нарешті, торік дослідники з Європейської Південної обсерваторії зуміли довести, що у зорі Барнарда дійсно є екзопланети. Їм вдалося знайти світ масою з половину маси Венери, що має період обертання 3,15 дня. Отримані астрономами дані також натякали на наявність ще трьох екзопланет, але тоді підтвердити їхнє існування не вдалося і вони так і залишилися в списку кандидатів.
Чотири екзопланети біля зорі Барнарда
Щоб остаточно розібратися в тому, скільки екзопланет обертається навколо зорі Барнарда, астрономи залучили встановлений на телескопі Gemini North прилад MAROON-X. Він призначений для пошуку світів у системах червоних карликів шляхом вимірювання радіальних швидкостей.

Загалом MAROON-X спостерігав за зорею Барнарда протягом 112 ночей протягом трьох років. Проаналізувавши зібрані ним дані, астрономи зуміли підтвердити існування трьох екзопланет.
На думку дослідників, усі чотири світи зорі Барнарда є кам’янистими тілами, на кшталт нашої. Їхні маси лежать у діапазоні від 19% до 34% маси Землі. Четверта екзопланета — найменш масивна з усіх виявлених на сьогодні за допомогою методу радіальних швидкостей. На жаль, жоден із цих світів не є транзитним, що не дає можливості оцінити їхній діаметр і визначити наявність атмосфери.
Орбіти всіх чотирьох екзопланет лежать за межами зони населеності. Вони проходять занадто близько до зорі, щоб на них могла існувати вода. Наявні дані також виключають існування планет із масою понад 0,57 земних у зоні населеності зорі Барнарда, хоча там усе ще можливе існування менших тіл.

На завершення варто сказати, що система зорі Барнарда є напрочуд компактною. Періоди обертання екзопланет становлять 2,34; 3,15; 4,12 та 6,74 дня. Чи може така система бути стабільною? Використовуючи алгоритм машинного навчання, астрономи з’ясували, що якщо у планет ідеально кругові орбіти, то система стабільна в довгостроковій перспективі. Однак при використанні більш ймовірних орбітальних параметрів, система стає нестабільною всього за 2 тисячі років. Тому необхідні додаткові спостереження, щоб краще зрозуміти її довготривалу динаміку.
За матеріалами aasnova.org