«Перша четвірка» об’єктів Головного астероїдного поясу, відкрита з 1801 по 1807 рік, займає особливе місце в історії астрономії. З неї почалося знайомство людства з цілком новим класом небесних тіл — астероїдами. Три об’єкта з цієї четвірки зараз видно на небі в досить зручних умовах. 7 вересня у протистоянні опиниться Юнона (3 Juno), блиск якої при цьому сягне 7,7ᵐ, і її неважко буде побачити навіть у невеликі біноклі.
Юнона суттєво вирізняється серед яскравих астероїдів Головного поясу. По-перше, вона має порівняно невеликий розмір: її середній діаметр оцінюється у 250 км. Це менше не лише її «сусідок» по нумерації Паллади (2 Pallas) та Вести (4 Vesta), у яких цей показник перевищує 500 км, але й, наприклад, Гігеї (10 Hygiea) та Європи (52 Europa). Не дивлячись на це, видимий блиск Юнони майже завжди вищий, ніж у двох останніх об’єктів. Це пов’язано з її світлою поверхнею, що відбиває майже 25% сонячного випромінювання видимого діапазону.
До того ж видима яскравість Юнони досить сильно змінюється в залежності від точки, у якій відбувається протистояння. Річ у тім, що вона має найбільш витягнуту орбіту серед першої «четвірки» (ексцентриситет 0,255). Коли опозиції астероїда спостерігаються біля перигелію, він також доволі близько підходить до Землі. Мінімально можлива відстань до нього може лише трохи перевищувати одну астрономічну одиницю, яка, нагадаємо, дорівнює середньому радіусу земної орбіти (149 597 870 км). В цей час блиск Юнони зростає до 7,4ᵐ. Таке протистояння відбудеться в кінці жовтня 2031 року. В опозиціях поблизу афелію, навпаки, відстань до астероїда складає 2,3 а.о. і його яскравість не досягає 9-ї зоряної величини.
Цьогорічне протистояння відноситься до сприятливих, єдина незручність — під час нього Юнона перебуватиме трохи південніше небесного екватору, поступово зсуваючись далі на південь. Отже, мешканці Південної півкулі нашої планети матимуть при її спостереженнях невелику перевагу. На широті Києва цей об’єкт підніматиметься над горизонтом на 30-35°, що насправді теж достатньо багато. До Юнони ще не наближався жоден автоматичний апарат, і спеціалізованих місій до неї наразі не планують. Інформація про її розмір і форму отримана виключно з допомогою наземних обсерваторій. Останнім часом її вивчення ефективно здійснюється за допомогою масиву радіотелескопів ALMA в Чилійських Андах. Можливо, більше нам розповість про «третій астероїд» новий космічний телескоп James Webb.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
