Астрономи, які працюють із космічною обсерваторією James Webb (JWST), опублікували чергову серію неймовірних знімків відомого об’єкта. Цього разу телескоп зазнімкував туманність Оріона.
Найближчий зоряний пологовий будинок
Туманність Оріона являє собою величезне скупчення газу та пилу, в надрах якого просто зараз народжуються тисячі нових світил. Це один із найближчих до Землі регіонів активного зореутворення. 4,5 млрд років тому наше Сонце теж сформувалося всередині подібного «зоряного пологового будинку».
Через свою близькість до Землі (вона розташована на відстані 1350 світлових років від Сонячної системи), Туманність Оріона можна побачити на небі неозброєним оком. Вона є вельми популярним об’єктом для спостережень, як з боку астрономів-аматорів, так і найпотужніших у світі обсерваторій, зокрема й JWST. Завдяки своєму величезному дзеркалу та здатності фіксувати інфрачервоне випромінювання, яке на відміну від видимого світла проходить через пил, він може спостерігати деталі Туманності, недоступні для інших телескопів.
Інфрачервоний портрет Туманності Оріона
Загалом дослідники опублікували два портрети Туманності Оріон. Перший складається з 2400 знімків, зроблених камерою NIRCam через фільтри, що пропускають ближні інфрачервоні хвилі. Він демонструє газ, який заповнює туманність, зорі та новонароджені світила системи. Останні оточені щільними дисками з газу та пилу, в яких, можливо, формуються планети.
Деякі з протопланетних дисків руйнуються під впливом потужного ультрафіолетового випромінювання найбільш масивних зір регіону. Особливо варто виділити Трапецію — розташоване в центрі зоряне скупчення. Його п’ять найбільших зір мають масу близько 15-30 сонячних і роблять основний внесок в освітлення туманності, яка їх оточує.
Друге зображення складено з 712 знімків, зроблених з використанням фільтрів, які пропускають довші хвилі. На ньому газ і пил, що складають Туманність, видно з більшою чутливістю в інфрачервоному діапазоні, але з меншою просторовою роздільною здатністю, ніж на короткохвильовому зображенні.
Туманність здебільшого заповнена іонізованим газом, який показано фіолетовим кольором, тоді як на околицях є суміш пилу та молекулярного газу, показана червоним, коричневим і зеленим кольорами. У лівій частині можна побачити порожнину, «вирізану» в газових хмарах випромінюванням масивних зір.
Наслідки зоряного зіткнення
Крім усієї Туманності загалом, знімки James Webb також дають змогу детально розглянути низку складових її об’єктів і структур. Серед них і «пальці». Ця незвичайна формація складається з газу, викинутого під час вибуху, що стався приблизно 500–1000 років тому в центрі щільної молекулярної хмари. На думку вчених, він міг бути викликаний зіткненням двох молодих масивних зір.
«Пальці» мають переважно червоний колір, що свідчить про випромінювання водню, розігрітого внаслідок вибуху. Поблизу кінчиків «пальців» випромінювання стає зеленим через атоми заліза, а в деяких місцях, де газ найгарячіший, навіть білим.
Планети, що вільно летять
Крім «пальців», JWST також зазнімкував безліч об’єктів, що вільно летять, розміром з Юпітер, які не пов’язані з жодною зорею. Для їх позначення астрономи використовують термін JuMBO (Jupiter Mass Binary Objects). Найцікавішим є те, що вони, мабуть, рухаються парами. Загалом, JWST зазнімкував понад два десятки пар JuMBO.
За однією з версій, ці об’єкти сформувалися в тих областях туманності, де густина речовини була недостатньою для утворення повноцінних зір. Інша можливість полягає в тому, що вони спочатку утворилися навколо зір, а потім унаслідок різних взаємодій були викинуті в міжзоряний простір. Поки що астрономи вважають більш імовірним другий сценарій.
За матеріалами https://www.esa.int
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
