На знімках космічного телескопа Euclid, призначеного для спостережень далеких галактик, уперше знайшли невідому раніше комету. Її помітила програма, що шукає на кадрах рухомі об’єкти. Комета перебуває за орбітою Юпітера, а її шлях пролягає під великим кутом до площини планет. Для Європейської космічної агенції ця знахідка стала першою перевіркою злагодженої роботи команд Euclid і майбутньої кометної місії Comet Interceptor.
Над площиною планет
Нова комета отримала позначення C/2026 S1 (Euclid). Зараз її відділяє від Землі приблизно 1,3 млрд км, і на такій самій відстані від Сонця пролягає проміжок між орбітами Юпітера і Сатурна. Відбите кометою сонячне світло долає цей шлях за 72 хвилини.
Але лежить комета не в тій площині, поблизу якої обертаються планети. Якщо дивитися від Сонця, вона перебуває майже над площиною Сонячної системи. Повний оберт такою орбітою триває тисячі років.
Саме цей нахил і зробив відкриття можливим. Euclid не призначений для пошуку комет, бо його конструкція розрахована на довгі нерухомі знімки далеких галактик, а не на стеження за швидкими тілами Сонячної системи.
Знімкування навмисно ведуть поза смугою неба вздовж площини планет, бо пил там дає зайве розсіяне світло і заважає фотографувати слабкі галактики. Ця ділянка багата на астероїди й комети, тож нові тіла Сонячної системи потрапляють у кадр телескопа рідко. Науковий співробітник архіву Euclid Бруно Альтієрі називає знахідку щасливим збігом орбіти комети та графіка спостережень.
Слід на знімках
Спостереження провели з 16 до 24 вересня 2026 року в глибокому північному полі Euclid у сузір’ї Дракона. Розмазану смугу на кількох знімках виявила програма аспіранта Гельсінського університету Мікко Пьонтінена. Такий слід залишає об’єкт, що швидко рухається. Передбачивши його подальший шлях, Мікко Пьонтінен знайшов комету загалом у п’яти полях зору на 16 експозиціях. Раніше на кадрах Euclid уже траплялися комети, проте всі вони були відомі.
Навколо об’єкта виявилась розмита хмара, або кома. Вона з’являється, коли сонячне тепло перетворює лід комети на газ, а той виносить із собою пил. У каталогах збігів не знайшлося, тож дані передали до Центру малих планет Міжнародного астрономічного союзу. Після наземних спостережень Центр малих планет 8 жовтня підтвердив, що це комета.
Розвідник для іншої місії
Головне в цій історії не сама комета. Як повідомляє ESA, швидкий шлях від виявлення до підтвердження показав, що за допомогою Euclid можна помічати нові комети, поки вони ще далеко від Сонця. Такі цілі потрібні місії Comet Interceptor.
Три апарати місії Comet Interceptor чекатимуть на ціль у точці Лагранжа L2, приблизно за 1,5 млн км від Землі. Ціллю може стати комета, що вперше летить із хмари Оорта, або міжзоряний об’єкт. Палива для далеких маневрів в апаратів небагато, тому дістатися вони зможуть лише тіл, які перетинають площину земної орбіти приблизно на такій самій відстані від Сонця, як і Земля. І чим раніше таку комету помітять, тим більше часу буде на підготовку перехоплення.
Чому C/2026 S1 не підходить для Comet Interceptor, в ESA не уточнюють. Науковиця проєкту Euclid Валерія Петторіно наголошує, що відкриття стало реальною перевіркою того, як команди двох місій обмінюватимуться сповіщеннями.
Уточнювати період обертання комети тепер доведеться наземним обсерваторіям. Зйомка Euclid зазвичай охоплює кожну ділянку неба лише раз, і повернути телескоп до об’єкта на вимогу неможливо.
