Оскільки пошук позаземного життя набирає обертів, ученим доведеться активніше стежити за цим процесом. Відтепер дослідники мають повідомляти докази існування інопланетного життя за шкалою, аналогічній рівню технологічної готовності. Такі шкали зазвичай використовуються для оцінювання компонентів космічного польоту. Мета полягає в тому, щоб зробити пошук менш «бінарним» — життя чи відсутність життя. Новий спосіб допоможе краще шукати потенційні позаземні живі істоти та зменшить спірні моменти у науковій спільноті.
Нову шкалу доказів існування інопланетного життя виклали у дослідженні, опублікованому в журналі Nature, яке очолював головний вчений NASA Джим Грін. Шкала містить сім рівнів, і вони можуть змінюватись у залежності від типу навколишнього середовища та реакції наукової спільноти.
Нова шкала пошуку
Наприклад, для місії на Марс виявлення найменших ознак життя реєструватиметься на рівні 1 за цією шкалою. Якщо відкриття відбулося не через забруднення земним життям, це підвищить його до позначки 2. Найвищі рівні включають перевірочні ознаки життя кількома інструментами (рівень 6) та у різних місцях світу (рівень 7).
«Досі ми змушували громадськість думати, що існує лише два варіанти: присутність життя чи його відсутність. Нам потрібен універсальний спосіб ділитися враженнями від наших відкриттів», — ідеться в заяві співавторки дослідження Мері Войтек, голови програми астробіології у штаб-квартирі NASA.
Проблеми визначення позаземного життя
NASA очікує, що нова шкала покращить пошук позаземного життя та відсіє суперечливі моменти. Особливо коли справа стосується Марсу, оскільки вже відбулося кілька гучних дебатів про потенційні ознаки життя на Червоній планеті. Наприклад, 1996 року група дослідників заявила про виявлення переконливих ознак життя у марсіанському метеориті під назвою Allan Hills 84001 (ALH84001). Звіт залишається спірним навіть через 25 років.
Ще одна дискусія розгорілася в 2015 році, коли дані, зібрані зондом NASA Mars Reconnaissance Orbiter, показали зв’язок сигнатури гідратованих солей із інтригуючими сезонними темними смугами на Червоній планеті, відомими як повторювані похилі лінії (RSL). Деякі вчені вважають, що ці солі утворилися внаслідок випаровування солоної води, але інші кажуть, що RSL викликані сухими зсувами.
«Будь-яке індивідуальне виявлення не може бути повністю пояснене біологічним процесом, воно має знайти підтвердження за допомогою наступних вимірів і незалежних розслідувань. Іноді виникають проблеми з самими приладами. В інших випадках експерименти взагалі безрезультатні. Але всі вони надають корисну інформацію про те, що не працює або де не варто шукати», — пояснюють представники аерокосмічної адміністрації.
NASA наголосила, що новий метод пошуку позаземного життя покликаний стимулювати обговорення у науковій спільноті. Масштаб також може змінитися, оскільки наприкінці 2020-х стартують важливі місії міжнародних агентств: зокрема, запланований політ з повернення зразків із Марсу та запуск зонду Europa Clipper до потенційно життєпридатного супутника Юпітеру.
За матеріалами MSN
