Дослідники пропонують зводити на Марсі будинки, використовуючи 3D-принтер. У якості матеріалу використовуватиметься суміш місцевих матеріалів із желатином та дріжжями. Дослідники вважають, що після твердіння вона матиме достатню міцність.
3D-принтер для Марсу
Дослідник Цзішен Цю з Гонконгського університету наук та технологій пропонує використовувати для зведення будівель на марсі суміш на основі желатину та дріжжів. вони використовуватимуться як матеріал для 3D-друку. Як повідомляє сайт phys.org, стаття про це опублікована в журналі Chem Circularity.
Взагалі ідея використовувати для зведення будівель в космосі і, зокрема, на червоній планеті 3D-принтери далеко не нова. Надто вже дорого возити із землі попередньо виготовлені конструкції. Та й робота будівельників у скафандрах — дуже непроста задача.
Також дослідники чудово розуміють, що матеріал для друку треба за можливості виготовляти з того, що є на місці. Із тим, що основу його має складати місцеве дрібне каміння, пісок та пил теж усізгодні. Питання лишається лише у в’яжучій речовині, яка буде спочатку рідкою, а потім тверднутиме і набиратиме міцність.
Дріжжі як в’яжуча речовина
Основна проблема полягає в тому, що традиційні в’яжучі речовини, такі як гіпс, вапно та цемент практично не тверднуть у холодному та сухому кліматі Марс. Вода, яка необхідна їм для гідратації просто замерзатиме чи випаровуватиметься раніше, ніж хімічно зв’яжеться. Крім того, вапняки, необхідні для виготовлення двох останніх відсутні.
І ось тут виникає ідея використати желатин та дріжжі. Ці органічні матеріали теж містять велику кількість води. Проте, як стверджує автор дослідження, заморожування із подальшим випаровуванням їхньому твердінню не шкодять. Вони просто перетворюються на тверду плівку.
Якщо це дійсно так і вони можуть міцно зчеплювати неорганічні складові, то це дійсно може бути розв’язанням проблеми із марсіанським будівництвом. Та й вирощувати дріжжі та іншу органіку дійсно можна прямо на червоній планеті замість того, аби зазвозити її з Землі.
Автор каже, що його надихнули не це рішення сублімовані фрукти, які при дегідратації стають дуже твердими. Однак це не просто ідея. Він вже зміг надрукувати перший пробний зразок висотою 30 і діаметром 45 мм. Його мічність виявилася досить подібною до не дуже міцного бетону. Тепер справа за масштабнішими випробуваннями.
