Дослідники пропонують будувати на Марсі будинки за допомогою 3D-принтера. Матеріалом слугуватиме суміш місцевої сировини, желатину та дріжджів. Науковці вважають, що після затвердіння вона матиме достатню міцність для будівництва.
3D-принтер для Марса
Дослідник Цзішен Цю з Гонконзького університету наук та технологій пропонує використовувати для зведення будівель на Марсі суміш на основі желатину та дріжджів. вони використовуватимуться як матеріал для 3D-друку. Як повідомляє сайт phys.org, стаття про це опублікована в журналі Chem Circularity.
Взагалі ідея використовувати для зведення будівель в космосі й, зокрема, на Червоній планеті 3D-принтери далеко не нова. Надто вже дорого возити із Землі попередньо виготовлені конструкції. Та й робота будівельників у скафандрах — дуже непроста задача.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруДослідники також чудово розуміють: матеріал для друку за можливості треба виготовляти з того, що є на місці. Усі погоджуються, що його основу мають становити місцеве дрібне каміння, пісок і пил. Питання лише у в’яжучій речовині, яка спочатку буде рідкою, а потім тверднутиме й набиратиме міцності.
Дріжджі як в’яжуча речовина
Основна проблема полягає в тому, що традиційні в’яжучі речовини, такі як гіпс, вапно та цемент практично не тверднуть у холодному та сухому кліматі Марса. Вода, яка необхідна їм для гідратації, просто замерзатиме чи випаровуватиметься раніше, ніж хімічно зв’яжеться. Крім того, вапняки, необхідні для виготовлення двох останніх, відсутні.
Ось тут і виникає ідея використати желатин та дріжджі. Ці органічні матеріали теж містять велику кількість води. Проте, як стверджує автор дослідження, заморожування з подальшим випаровуванням їхньому твердінню не шкодить. Вони просто перетворюються на тверду плівку.
Якщо це справді так і вони можуть міцно зчеплювати неорганічні складові, то це може бути розв’язанням проблеми з марсіанським будівництвом. Та й вирощувати дріжджі й іншу органіку можна прямо на Червоній планеті замість того, аби завозити її із Землі.
Автор каже, що його надихнули на це рішення сублімовані фрукти, які при дегідратації стають дуже твердими. Однак це не просто ідея. Він вже зміг надрукувати перший пробний зразок висотою 30 і діаметром 45 мм. Його міцність виявилася досить подібною до не дуже міцного бетону. Тепер справа за масштабнішими випробуваннями.
