На Енцеладі є все необхідне для життя

Вчені скористалися даними, зібраними апаратом Cassini, аби провести найдетальніший на сьогодні огляд речовин, які містяться в океані супутника Сатурна Енцелада. Вони дійшли висновку, що навіть земне життя могло б там існувати.

Гейзери на Енцеладі містять речовини, необхідні для життя
Гейзери на Енцеладі містять речовини, необхідні для життя. Джерело: phys.org

Хімічні речовини в океані Енцелада

В океані Енцелада є все, що необхідно для існування життя. Такий висновок вчені зробили у свіжій науковій статті, у якій вони вкотре проаналізували дані космічного апарата Cassini. Попри те, що ця місія завершилася ще 6 років тому, її даних досі цікавлять дослідників.

Під крижаною корою Енцелада ховається океан рідкої води. Вчені це знають напевне, бо вона виривається у космос крізь тріщини. Попередні дослідження неодноразово виявляли у тих викидах численні органічні речовини, однак остаточного висновку про наявність там життя ми не отримали.

У новій роботі автори підійшли до цього питання більш системно. Вони зосередилися на дослідженні аміаку та абіотичного фосфору, які містяться в океані Енцелада. Самі по собі ці речовини не є ознакою життя, проте їхнє співвідношення може свідчити про придатність тамтешніх умов для життя, яким ми його знаємо на Землі.

Співвідношення елементів

Дослідники використовували екологічну та метаболічну теорію й моделювання для того, аби зрозуміти, чи змогли б земні мікроорганізми вижити в океані Енцелада. Для цього вони звернулися до поняття коефіцієнта Редфілда.

Його назвали на честь британського вченого, який встановив, що незалежно від того, якими живими організмами представлена біомаса в океані, співвідношення вуглецю, азоту та фосфору їхньому складі залишається постійним: 106:16:1. Воно несуттєво змінюється до 166:22:1 тільки якщо там багато планктону.

Щобільше, Редфілд припустив, що між морською водою та тілами організмів, що живуть у ній, має бути рівновага. Тобто у розчиненому вигляді ці речовини також мають перебувати у воді у тих самих пропорціях. Отже, вчені вважають, що якщо десь на крижаних супутниках коефіцієнт Редфілда такий самий, як і на Землі, це може свідчити про можливість існування там життя.

Життя може існувати на Енцеладі

У дослідженні автори пішли далі й змоделювали можливий розвиток в умовах Енцелада земних архей, які називаються метаногенами. На Землі ці мікроорганізми існують вже 3 млрд років і за цей час опанували найрізноманітніші середовища.

Найголовніший висновок, який показало моделювання, полягає в тому, що навіть клітини, схожі на Земні, могли б вижити в океані Енцелада, попри трохи зависокі для них рівні фосфору. Проте може виявитися, що життя на цьому супутнику Сатурна породило свої, більш пристосовані для місцевих умов форми.

Це дослідження є частиною нових зусиль із виявлення не лише окремих хімічних біосигнатур, деякі з яких можуть бути хибнопозитивними. Метан, наприклад, може бути біосигнатурою, але й вироблятися абіотичним шляхом. Є й інші — наприклад, нещодавно виявлений фосфін на Венері.

Наступним кроком є розуміння екосистем загалом. Існує неймовірна кількість факторів, які варто враховувати: розмір клітини, наявність поживних речовин, радіація, солоність, температура. Але щоб зрозуміти загальне хімічне середовище на Енцеладі, Європі чи будь-якому іншому супутнику, нам потрібні детальніші дані.

За матеріалами phys.org

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Вивчення масових вимирань допоможе вченим шукати інопланетне життя
Камінь віком 2 млрд років відкрив таємницю марсіанського життя
Погляд у молодість Чумацького Шляху: James Webb зазнімкував зоряне надскупчення
Ухилилася від кулі: запуск ракети Vulcan мало не завершився аварією
James Webb розкрив хімічну загадку на супутнику Плутона
Залишені на Землі астронавти Crew-9 засмутилися поступкою своїх місць екіпажу Starliner
Екзоастероїди: астроентузіасти допоможуть знайти залишки планетних систем біля мертвих зір
Астрономи відкрили потрійну систему з рекордно малим періодом обертання
Астероїди можуть стати їжею в майбутніх міжпланетних місіях
На Сонці стався найпотужніший спалах цього циклу