Марсіанський краш-тест пройдений: чорний гриб витримує найсуворіші умови позаземного середовища

Міжнародна група біологів та астробіологів опублікувала результати свого дослідження в npj Microgravity, яке змінює уявлення про межі земного життя. Автори перевірили, як чорний екстремофільний гриб Rhinocladiella similis поводиться під дією одразу двох ключових чинників Марса — високих доз UV-C-випромінювання й магнієвих перхлоратів, солей, що масово виявлені в марсіанському ґрунті.

Авторська ілюстрація чорно­пігментного гриба Rhinocladiella similis у чашці Петрі на марсіанському ґрунті, під променями UV-світла. Джерело: DALLE

У розчині 0,9 % Mg(ClO₄)₂ культуру гриба опромінювали UV-C до 0,4 кДж/м². Попри потужний оксидативний стрес, R. similis зберіг ≈80 % життєздатності, тоді як модельний «марсіанський» організм Exophiala 15Lv1 втрачав половину колоній. Подальші тести показали стійке зростання R. similis навіть при 250 ммоль/л перхлорату — концентрацiї, що імітує можливі соляні розсоли на Марсі.

Пояснення. Вчені піддали гриб Rhinocladiella similis жорсткому «коктейлю» з марсіанських солей і потужного ультрафіолету — умовам, у яких більшість мікробів гинуть. Але Rhinocladiella similis вижив майже на 80 %, тоді як «марсіанський» гриб утратив половину клітин. Навіть у дуже солоному розчині, схожому на можливі марсіанські умови, чорний гриб спокійно ріс.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Мікроскопічні (SEM) та макроскопічні реакції Rhinocladiella similis LaBioMMi 1217 на умови перхлорату магнію. Зображення: pmc.ncbi.nlm.nih.gov

За допомогою протеоміки й метаболоміки науковці виявили, що гриб переходить у дріжджову форму, збільшує вироблення антиоксидантних ферментів та захисних пігментів меланіну. Такий «молекулярний щит» дозволяє нейтралізувати активні форми кисню та стабілізувати клітинні мембрани у соляному середовищі. Цей щит гасить шкідливий кисневий «смітник» і зміцнює клітинні стінки, тож сіль і радіація йому не страшні.

Чому це важливо

  • Пошук життя: результати підказують, які біомаркери може шукати Perseverance-2 або майбутній європейський ровер у перхлоратних відкладеннях.
  • Планетарний захист: земні гриби з подібною витривалістю потенційно здатні «підчепитися» на обладнання та колонізувати Марс, тому процедури стерилізації доведеться переглянути.
  • Космічна біотехнологія: меланінові пігменти R. similis можуть служити природними UV-екранами для майбутніх біопінів, що захищатимуть житлові модулі на Марсі від радіації.

Дослідження вкотре демонструє, що життя на Землі вже володіє інструментами, необхідними для підкорення найсуровіших ніш Червоної планети. Схоже, боротьба людства за виживання на Марсі може отримати неочікуваного грибного союзника.

А відповідь на запитання, «навіщо ж людству взагалі замислюватися про колонізацію Марса та інших планет?», можна знайти у нашій спеціальній аналітичній статті «Навіщо людям заселяти космос», де докладно розглядаються наукові та економічні аргументи.

Новини інших медіа
У NASA назвали нову дату старту приватної місії Ax-4
Астероїд Бенну спростував існування п’ятої фундаментальної сили природи
Космічна реновація: James Webb виявив популяцію галактик, яка сформувала вигляд Всесвіту
Удар Трампа по LIGO: Всесвіт може «замовкнути» для науки назавжди
На Плутоні виявили абсолютно новий тип клімату в Сонячній системі
Космічна фреска: 800 тис. галактик на величезній панорамі від James Webb
Газ зникає з протопланетних дисків швидше за пил
Світитися, щоб вижити: як складні молекули виживають у космічних хмарах
Фізики створили «бомбу-чорну діру». Навіщо це потрібно і чи варто хвилюватися?
CubeRover от Astrobotic готовий до польоту на Місяць