Магелланові хмари позбавили одної із загадок

Вчені дослідили зоряне скупчення KMHK 1762, розташоване у Великій Магеллановій Хмарі. Вони дійшли висновку, що воно старіше, ніж вважалося досі. Це може бути свідченнями того, що одна із загадок цієї зоряної системи може виявитися уявною.

Магелланові хмари
Магелланові хмари. Джерело: Вікіпедія

Так, знову Магелланові хмари

Астрономи з Обсерваторії Каподімонте дослідили Велику Магелланову Хмару за допомогою Дуже великого телескопа (VLT). Ця робота виконувалася у межах огляду карликових супутників Чумацького Шляху під назвою Yes, Magellanic Clouds Again (YMCA), тобто «Так, знову Магелланові хмари».

Їхню увагу привернуло зоряне скупчення KMHK 1762, розташоване на його околиці. Попередні дослідження показали, що його вік приблизно 2,7 млрд років. Однак точна фотометрія та спектроскопія, здійснені у межах YMCA показали, що його металічність значно нижче, ніж вважалося, а вік — більший.

Вчені показали, що у KMHK 1762 присутня достатньо велика кількість червоних гігантів та субгігантів. Разом із даними спектроскопічних досліджень це свідчить, що вік скупчення становить 5,5 млрд років і воно належить до рідкісної категорії зоряних утворень часів вікового проміжку Магелланових хмар.

Загадка вікового проміжку

Однією з дивних особливостей Великої та Малої Магелланових хмар є те, що у них відсутні зоряні скупчення віком від 10 до 4 млрд років. Більшість із них або дуже молоді, або зовсім старі. Досі було відомо тільки два кластери у цьому віковому проміжку. Це для вчених лишалося загадкою, яка примушувала астрофізиків висувати теорії про те, що темпи зореутворення у цих карликових галактиках могли змінюватися з невідомих причин.

Дослідження у межах YMCA показують, що KMHK 1762 може бути третім членом цієї рідкісної групи. Щобільше, таких скупчень може бути багато. Вчені вказують на те, що організація та методологія попередніх досліджень фокусувалися переважно на внутрішніх областях карликових галактик і майже повністю ігнорували їхні околиці.

Цілком можливо, що загадка зміни темпу зореутворення у Магелланових хмарах вирішується дуже просто. Віковий проміжок може бути лише артефактом спостережень. У такому випадку містики там просто немає.

За матеріалами Рhys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Апарат NASA неконтрольовано обертається після пошкодження сонячного вітрила
Що може розповісти про еволюцію світил дослідження зоряного скупчення?
Лід і вогонь: супутник сфотографував найпівденніший вулкан у світі
Астрономи знайшли на небі Темного Вовка
Захоплива панорама: Perseverance вперше побачив кратер Єзеро з висоти
Телескопи James Webb і Hubble вивчили «моторошну» пару галактик
Штучний інтелект навчили розуміти роботи астрономів минулого
Як турбулентність прискорює народження зір
Вихід із космічних перегонів: Boeing шукає покупців для провального Starliner
Два дні до кінця: телескоп NASA впаде на Землю на початку листопада